Що відбувалося з календарем у 1582 році: втрачені 10 днів
Джерело: IFLScience
У 1582 році, після 4 жовтня, одразу настало 15 жовтня, оскільки був введений григоріанський календар. Це не помилка, а зміна системи обчислення часу.
У 1582 році папа Григорій XIII запровадив григоріанський календар, замінивши юліанський, який використовувався з часів Юлія Цезаря. Основною проблемою юліанського календаря було неточне визначення дати Великодня, адже Нікейський собор у 325 році встановив, що він має святкуватися після першого повного місяця після весняного рівнодення, яке за календарем припадало на 21 березня. Через кілька століть було помічено, що дата весняного рівнодення, встановлена радою відійшла від фактичного весняного рівнодення.
Щоб узгодити календар із сонячним роком (часом, який потрібен Землі для обертання навколо Сонця), у юліанському календарі кожен четвертий рік був високосним, до якого додавався додатковий день. Однак проблема полягала в тому, що реальна тривалість сонячного року становить 365,24219 днів, через що юліанський календар повільно, але невпинно, набирає додатковий день кожні 314 років.
Щоб врахувати переміщення рівнодення та сонцестояння, при введенні григоріанського календаря було вирішено пропустити кілька днів. Для цього було обрано жовтень, щоб уникнути збігів з важливими святами в християнському календарі. Тому після святкування дня Святого Франциска Ассизького 4 жовтня 1582 року відбувся перехід на григоріанський календар, і наступним днем стало 15 жовтня.
Папа Григорій повинен був змістити дату на 13 днів, щоб компенсувати відхилення, але після розрахунків математиків і вчених він вирішив зрушити її лише на 10.
-
Києво-Печерська Лавра підтримала ініціативу ПЦУ щодо переходу на новоюліанський календар.
Під час одного з епізодів “плівок Міндіча” президент Володимир Зеленський зателефонував Герману Галущенку після повідомлення Тимура Міндіча.
Президент Ізраїлю Ісаак Герцог отримав листа від президента США Дональда Трампа, в якому той закликає помилувати прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.
Вищий антикорупційний суд 12 листопада обрав захід колишньому директору з безпеки “Енергоатома” Дмитру Басову у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 млн гривень
За даними прокурора САП, Тимур Міндіч та Сергій Шефір обговорювали, де взяти кошти на заставу для колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, підозрюваного в отриманні хабаря та зловживання службовим становищем.
Німеччина надасть Україні додаткові 40 мільйонів євро на зимову підтримку через російські обстріли інфраструктури. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.