«Щоденник війни»: культурна активістка в есе для Time розповіла про українців під час війни

Джерело: Time

Культурна активістка Дар’ї Коломієць розповіла американському виданню Time про свій подкаст “Щоденник війни”. В есе, яке опублікували до другої річниці повномасштабного вторгення, вона згадала про початок війни та українців, чиї історії її вразили.

Від 24 лютого 2022 року вона зібрала 41 запис з історіями українців, які додала до “Щоденнику війни”.

Зокрема вона згадала про 18-річну Анну Гонтар, яка є українською плавчинею-паралімпійцем в інвалідному візку. Попри окупацію вона продовжувала тренуватися, використовуючи гуму для відпрацювання плавальних рухів. Анна розповіла про свою мрію покинути окупований Херсон і довести світові, що навіть люди, які пережили війну та страждання, можуть виступати та перемагати.

На п’ятому дні Чемпіонату світу з паралімпійського плавання 2023 року, який відбувався в Манчестері, з’явилася Анна Гонтар. На Чемпіонаті вона побила світовий рекорд у жіночій дистанції 50 метрів вільним стилем у класі S6, показавши час 32,55 секунди.

В іншій історії вона розповіла про Валерію Михайловську — 29-річну жительку Маріуполя. Жінка врятувала свою матір і їхніх трьох собак із сильно бомбардованого міста. Попри це вона досі плекає почуття любові до свого міста.

Журналістка та подкастерка Алла Кошляк спершу робила репортажі про російське вторгнення, але згодом стала військовою.

“У гобелені цих дуже особистих і специфічних воєнних щоденників є відлуння спільних тем: прагнення жити в Україні, відданість боротьбі за Україну та непохитна віра в нашу перемогу. Звідки ця колективна віра? Я не знаю. Але я бачу це щодня. І кожного дня я був свідком того, як звичайні люди стають героями”, — додала Дар’я Коломієць.

Ще діячка згадала про Дениса Христова, з яким вона працювала телеведучою. Нині чоловік

Денис Христов, з яким я працював телеведучим, зараз евакуює мирне населення з фронту в найбільш постраждалих від війни районах і під обстрілами. Лише 24-річна Ірина Цибух покинула медійну кар’єру і стала бойовим медиком. За перші місяці вторгнення в Україну з-за кордону повернулося понад 320 тисяч громадян України. Вони робили це добровільно, залишаючи роботу, навчання, друзів і сім’ю в країнах, далеких від бомб і куль. Знаючи, що вони можуть не вижити, вони все одно повернулися додому.

“У нас в Україні є приказка: “Герої не вмирают”. Хотілося б, щоб це було правдою. Але наші герої вмирають щодня, а разом з ними їхній талант і потенціал. Активіст Роман Ратушний, актори Василь Кухарський та Павло Лі, артисти балету Ростислав Янчишен та Олександр Шаповал, поет Максим Кривцов, кіномонтажер Віктор Онисько — усі вони загинули в бою. Диригента Юрія Керпатенка вбили за відмову брати участь у концерті російської музики в окупованому Херсоні. Фотокореспондент Макс Левін. Письменниця Вікторія Амеліна. Цей список можна продовжувати нескінченно”, — розповіла діячка.

Коломієць поділилася, що з війною її сприйняття української культури, спадщини та сімейної історії зазнало глибоких змін. Заглибившись в історію своєї родини вона дізналася, що її прабабуся пережила голод в Україні в 1930-х роках.

“Вона жила лише завдяки тому, що її посадила мати на потяг до Білорусі, яку потім убили за те, що вона ховала шматок хліба, щоб прогодувати інших дітей. Моя прабабуся ніколи про це не говорила. І тепер я розумію, що це було тому, що, щоб пережити російську окупацію за радянських часів і царських правителів до неї, нашим предкам довелося забути свою ідентичність, мову та історію. Їм довелося переписати правду собі”, — згадала діджейка.

Нині Дар’я Коломієць в Нью-Йорку займається організацією театральних вистав на основі подкасту “Щоденник війни”.

Адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку (US AID) Саманта Пауер заявила, що проєкти, реалізовані агенцією в Україні, перебувають під загрозою через затримку у схваленні Конгресом додаткового фінансування.