Швеція планує орендувати камери у в’язницях Естонії, бо власних стає недостатньо

Джерело: The Guardian

Швеція готується орендувати камери у в’язницях Естонії, оскільки в країні не вистачає місць для ув’язнених.

За словами експертів, Швеція відмовляється від практики кримінальної реабілітації на користь масового позбавлення волі, як у США. Відтак, Швеція готується орендувати місця в естонських в’язницях, щоб розмістити зростаючу кількість ув’язнених.

Такі зміни є одними з низки політичних рішень, націлених на трансформацію шведської системи кримінального правосуддя в умовах, коли правоцентристський уряд намагається боротись з нашестям банд, а в’язниці вже переповнені.

Минулого тижня міністерство юстиції Швеції повідомило, що доручило шведській в’язничній та пробаційній службі “провести необхідну підготовку” для естонської схеми.

Відповідно до угоди, підписаної між країнами у червні, очікується, що Естонія виділить до 600 місць у в’язниці.

За оцінками, кількість ув’язнених у Швеції – при найекстремальнішому сценарії – зросте до 7 800 у 2025 році до 41 000 у 2034 році у результаті жорсткішої політики.

Спостерігачі кажуть, що це суттєвий крок для країни, яка десятиліттями пишалась своєю політикою ув’язнень, яка орієнтована на реабілітацію та реінтеграцію.

Швеція не може справитись зі збільшенням кількості засуджених до ув’язнення, оскільки уряд бореться з безпрецедентною хвилею насилля.

Начальник штабу пенітенціарної служби Йоакім Рігхаммар зауважив, що шведські в’язниці у “кризовій ситуації” переповненості.

Найбільше шокує кількість дітей, яким загрожують тривалі терміни ув’язнення: останніми роками зміна підходу призвела до того, що підлітки, віком від 15 років, отримують терміни від 10 років та більше.

Щобільше, уряд Швеції зараз розглядає пропозицію про зниження віку кримінальної відповідальності з 15 до 14 років за важкі злочини.

Наступного року уряд вперше планує запровадити в’язниці для неповнолітніх замість нинішніх виправних установ для підлітків, куди зазвичай поміщають неповнолітніх правопорушників, а максимальний термін покарання становить чотири роки.

Міністр юстиції Гуннар Стрьоммер заявив, що угода з Естонією знаменує собою “важливий крок зі звільнення шведської тюремної та пробаційної служби” від “напруженої ситуації”.

“Щоб це працювало на практиці, потрібна ретельна підготовка. Вкрай важливо, щоб все — від безпеки та правової визначеності до співпраці з естонською владою — було готове до повноцінного функціонування на момент набуття чинності угоди”.

Але інші кажуть, що ці цифри — крапля в морі, порівняно з тим, що потрібно.

“Якщо ми розраховуємо на 40 000 ув’язнених, то 600 камер мало що дадуть”, – вважає Емелі Ленквіст, дослідниця кримінальної політики та в’язниць у країнах Північної Європи в Стокгольмському університеті.

Ленквіст заявила, що Швеція відмовляється від своєї віри в реабілітацію і все більше уваги приділяє покаранню і “ув’язненню людей”. За її словами, уряд і соціал-демократи потурають вкрай правим.

“Жахливо, що все це відбувається без особливих обговорень. Ми спостерігаємо, по суті, масовий тюремний висновок, подібний до того, що ми спостерігали в США, і знаємо, що це не працює. Ми знаємо, що все навпаки: це лише погіршить ситуацію. Поняття стабільності та гуманного раціонального підходу до політики боротьби зі злочинністю у Швеції на цей час просто зникло”, – сказала вона.

Пастор зі Стокгольма Олле Йонассон, який розмовляє з дітьми віком від 15 років, які перебувають під вартою за підозрою у скоєнні тяжких злочинів, включаючи вбивства, заявив, що політики надто зосереджені на покаранні вразливих людей замість їхньої реабілітації.

За його словами, більшість дітей, яких він бачить, “не мають кримінальної приналежності”, але банди використовують їх як “одноразові предмети”, тоді як багато хто з тих, хто замовляє насильство, уникає покарання за кордоном.

“Я не кажу, що вони мають залишитися безкарними, звичайно, вони скоїли ці серйозні злочини, тому їх необхідно реабілітувати. Але нам потрібно відмовитись від цього “карного мислення”, щоб допомогти їм знайти новий шанс”, – сказав він.

Суспільство, додав він, “зневажає найслабшу ланку”.

Пропозиція про відправлення ув’язнених до Естонії, ще має бути схвалена парламентами обох країн, але шведське міністерство юстиції очікує, що угода набуде чинності до літа 2026 року.

Міністерство юстиції заперечує, що рухається у бік масового позбавлення волі та відходить від реабілітації, посилаючись на виконану ним профілактичну роботу.

11 липня над Києвом помітили цивільний літак. З’ясувалось, що це вантажний літак Антонов Ан-124-100 “Руслан”, що вперше з 2022 року пролетів над Україною і прямував у Лейпциг, Німеччина.

Президент США Дональд Трамп має намір підвищити тарифи на європейські товари до 30% з 1 серпня, написав він у листі на ім’я президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.

Внаслідок масованого російського обстрілу в Чернівцях загинув Святослав Лазаренко – працівник Снятинської міської ради, що в Івано-Франківській області.

Внаслідок російських обстрілів 12 липня на Донеччині щонайменше 3 людини загинули. Ще 5 зазнали поранень.

За даними OSINT-проєкту DeepState, який відстежує ситуацію на полі бою, російські війська окупували два населені пункти на Донеччині та Луганщині.