Сі Цзіньпін відвідає Францію, Сербію та Угорщину на початку травня

Джерело: Reuters

Президент Китаю Сі Цзіньпін планує відвідати Францію, Сербію та Угорщину 5-10 травня. Інформацію про це підтвердив речник міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь КНР 29 квітня.

Під час обговорення запланованої поїздки глави КНР до Франції, Цзянь зауважив, що двосторонні відносини з Францією зберігають “міцну динаміку зростання”. І додав, що обидві країни мають “стратегічні комунікації та практичну співпрацю”.

Китай сподівається на співпрацю з Францією для подальшого зміцнення політичної взаємної довіри, солідарності та співпраці, – зазначив речник.

Також він поінформував, що Сі проведе переговори з президентом Сербії Александаром Вучичем, щоб обмінятися думками щодо двосторонніх відносин і обговорити покращення китайсько-сербських відносин.

Раніше ми поінформували, що Сі Цзіньпін відвідає Угорщину з 8 по 10 травня в межах своєї європейської поїздки. Про це оголосив Гергелій Гульяс, міністр кабінету міністрів Угорщини, під час пресбрифінгу.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан активно прагне розширити економічні зв’язки з Китаєм, особливо через участь у китайській ініціативі “Один пояс, один шлях”. Основні проєкти включатимуть модернізацію залізничної інфраструктури та будівництво нового нафтопроводу, що з’єднає Угорщину з Сербією.

Цей візит Сі Цзіньпіна до Угорщини відбудеться після його зупинок у Франції та Сербії і стане значущою подією у подальшому розвитку відносин між Китаєм та Угорщиною.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.