Сьогодні – три роки з дня удару по ТЦ «Амстор» у Кременчуці
27 червня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по торговельному центру “Амстор” у Кременчуці. У момент атаки в будівлі перебували сотні людей. Внаслідок удару загинула щонайменше 21 особа, ще понад 50 отримали поранення. Частину загиблих вдалося ідентифікувати лише за допомогою аналізу ДНК через масштаби пожежі й руйнування. Напад визнано воєнним злочином.
Ракета Х-22 була випущена з бомбардувальника Ту-22М3, який злетів з аеродрому Шайківка в Калузькій області Росії. Пуск здійснили з повітряного простору над Курською областю. Одна ракета влучила безпосередньо в торговий центр. Друга впала поруч – між цехом заводу “Кредмаш” і теплицею. Вибухова хвиля пошкодила також стадіон “Кремінь-Арена” і базу футбольного клубу.
Джерело: Володимир Зеленський
Площа пожежі склала понад 10 тисяч квадратних метрів. До ліквідації наслідків були залучені рятувальники з кількох областей. Постраждали й самі співробітники ДСНС: троє з них отримали травми під час розбору завалів.
Серед загиблих – працівники магазинів “Comfy”, “Eva”, “Сільпо”, відвідувачі, зокрема діти, студенти, митці. Усі вони були цивільними. У місті оголосили триденну жалобу.
У перші години після трагедії РФ заперечила удар по торговельному центру. Офіційна версія російського Міноборони – удар по “ангару із західним озброєнням”, пожежа нібито виникла внаслідок детонації боєприпасів. Ці твердження були спростовані низкою незалежних розслідувань, зокрема BBC і The Guardian, які підтвердили, що ТЦ функціонував, у ньому перебували люди, а характер ударів не відповідає заявам російської сторони.
Ракетна атака по “Амстору” стала п’ятою за рахунком атакою по Кременчуку з початку повномасштабного вторгнення, але найкривавішою. Вона викликала обурення в усьому світі. Лідери країн G7, ЄС, США, ООН і Папа Римський назвали напад воєнним злочином і терористичним актом, а Росію – відповідальною за вбивства цивільних.
- “Я стала голосом тих, хто не вижив”: Сабіна Грицай про трагедію в ТЦ “Амстор”, пам’ять і мовчання держави – в інтерв’ю Буквам.
Тисячі українських дітей досі залишаються зниклими безвісти – ймовірно, утримуються на території Росії або на окупованих нею українських землях. За оцінками американських експертів Єльського університету, йдеться про щонайменше 35 тисяч осіб. Частину з них перевели до військових таборів, інші – потрапили до дитячих будинків чи були усиновлені російськими родинами. Спроби їх повернення майже безрезультатні.
27 червня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по торговельному центру “Амстор” у Кременчуці. У момент атаки в будівлі перебували сотні людей. Внаслідок удару загинула щонайменше 21 особа, ще понад 50 отримали поранення. Частину загиблих вдалося ідентифікувати лише за допомогою аналізу ДНК через масштаби пожежі й руйнування. Напад визнано воєнним злочином.
26 червня відбувся черговий етап обміну військовополоненими. Україні вдалося повернути армійців Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.
За інформацією південнокорейської розвідки, Північна Корея може розгорнути додаткові військові підрозділи на території Росії для участі у війні проти України вже в липні або серпні. Водночас Пхеньян продовжує постачати зброю до Росії.
26 червня 1941 року в різних куточках Львівщини радянська влада закатувала чотирьох українських греко-католиків — отця Миколу Конрада, ієромонаха Северіяна Барника, дяка Володимира Прийму та отця-доктора Андрія Іщака. Усі четверо стали жертвами системної політики радянського режиму, спрямованої на знищення УГКЦ як джерела не лише духовного, а й національного опору.