Союзники по НАТО засуджують вихід Росії з ДЗЗСЄ та зупинять його дію

Джерело: Reuters

Союзники по НАТО у вівторок, 7 листопада, засудили рішення Росії вийти з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), додавши, що, як наслідок, вони мають намір зупинити його дію.

“Союзники засуджують рішення Росії вийти з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), а також її агресивну війну проти України, яка суперечить цілям Договору”, – йдеться в заяві НАТО.

Також зазначено, що вихід Росії з ДЗЗСЄ “є останнім у серії дій, які систематично підривають євроатлантичну безпеку”.

“Тому, як наслідок, держави-учасниці Альянсу мають намір зупинити дію Договору ЗЗСЄ на стільки, скільки це буде необхідно, відповідно до їхніх прав згідно з міжнародним правом. Це рішення повністю підтримане всіма членами НАТО”, – йдеться в заяві.

Сьогодні, 7 листопада, Росія офіційно вийшла з ДЗЗСЄ, звинувачуючи Сполучені Штати у підриві безпеки після холодної війни через розширення військового альянсу НАТО.

Довідково: ДЗЗСЄ – документ, укладений у Парижі 3 листопада 1990 року, в період “холодної війни”, та підписаний представниками 16 країн-членів НАТО (Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Туреччина і Франція) та 6 країн Організації Варшавського договору (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина). Угода передбачала обмеження на кількість бойових танків, броньованих машин, артилерії, ударних вертольотів і літаків, які можуть бути на озброєнні учасників договору.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.