Спецкомісія у Раді запропонувала розформувати ТЦК, а їхніх працівників відправити на фронт

Джерело: телемарафон

Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України у звіті висунула пропозицію розформувати ТЦК. Нардепка Юлія Яцик сказала, що за рахунок ТЦК запропонували сформувати більше як 10 бригад. За словами нардепки, кількість службовців ТЦК може вистачити для формування саме такої кількості бригад.

“Більше того, працівники-військовослужбовці центрів комплектування є військовослужбовцями, які можуть ефективно виконувати свої завдання в зоні бойових дій, наприклад”, – сказала Юлія Яцик.

Водночас замість ТЦК та СП пропонують створити рекрутингові центри, які будуть складатись, зокрема, із цивільних осіб. Точної кількості працівників ТЦК нардепка не навела з огляду на військову таємницю.

Звіт Тимчасової спеціальної комісії (ТСК) Верховної Ради України доступний на сайті ВР.

Натомість інший народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Роман Костенко виступив проти пропозиції щодо розформування, зазначивши, що тоді нікому буде займатися примусовою мобілізацією.

“Ми примусово мобілізуємо людей на захист країни, тому коли ще раз, повернемось, мова про рекрутинг, про добровольців… Але основою поповнення нашого війська для захисту нашої держави є мобілізація. Якщо вона буде без ТЦК – цього ніхто не зробить. Хто це зробить? Народні депутати? Ні. Хто це зможе зробити? Ніхто”, – вважає Костенко.

На його переконання, такі органи мають існувати попри дискредитацію.

Наприкінці жовтня в ефірі Radio NV Костенко висловлював думку, що мобілізаційний вік треба знову знизити. За його словами, українець здатен стати солдатом у 20 років, якщо має право стати депутатом від 21 року.

“Хлопці, у нас війна за незалежність. Ми даємо зброю, а ви кажете, що у нас проблеми з мобілізацією. Чому у всіх країнах призивають зі 17-ти, а у нас – з 25-років, – висловився нардеп. – Хто визначив, що ціна чийогось життя дорожча? Українець точно з 20 років здатен стати солдатом, якщо в Конституції є, що він може в 21 рік бути депутатом”.

Росія застосувала близько 415 дронів різних типів та понад 40 крилатих і балістичних ракет під час масованої атаки 10 вересня. Під ударами перебували 15 областей України.

Під час відкриття засідання у форматі “Рамштайн” міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про запуск нової ініціативи із закупівлі далекобійних безпілотників у співпраці з українською оборонною промисловістю на суму 300 млн євро.

У вівторок, 9 вересня, російська армія скинула авіабомбу на селище Ярова на Донеччині, унаслідок чого загинуло понад 20 людей.

Напередодні Дня воєнної розвідки України майстри екіпажів управління безпілотних систем Департаменту активних дій ГУР МО України завдали влучних ударів по двох дороговартісних об’єктах протиповітряної оборони російських загарбників у тимчасово окупованому Криму.

Під час комбінованої атаки Росії на Україну в ніч на 7 вересня у будівлю Кабінету міністрів України влучив не дрон типу “Шахед”, а крилата ракета 9М727 оперативно-тактичного комплексу “Іскандер”.