Спільні вкладення в оборону країн НАТО в Європі становитимуть $470 млрд – Столтенберг

Джерело: Bloomberg

Країни НАТО повинні збільшити свою військову допомогу Україні, закликав глава Альянсу Єнс Столтенберг, оскільки сили Києва намагаються утримати лінію проти нового наступу Росії.

В українців не вичерпується мужність, у них закінчуються боєприпаси, — заявив генеральний секретар НАТО. — Разом ми маємо можливості забезпечити Україну тим, що їй потрібно, тепер нам потрібно продемонструвати політичну волю для цього.

Столтенберг наголосив, що загроза з боку Росії примушує країни НАТО озброюватися, також їм необхідно озброювати Україну.

Минулого року європейські члени НАТО та Канада збільшили оборонні витрати на безпрецедентні 11%. Генсек заявив, що вже цього року сукупні вкладення в оборону країн НАТО в Європі становитимуть $470 млрд і вперше досягнуть 2% ВВП.

Водночас мети у 2% ВВП досягнуть дві третини країн. Нещодавно до них додалася Швеція, де на оборону виділили 2,1% ВВП.

Своєю чергою, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що на тлі зростаючої загрози з боку Росії, таких вкладень недостатньо. Під час візиту до Вашингтона він запропонував встановити нову межу витрат, збільшивши до 3% ВВП. Дуда також сказав, що обговорюватиме це питання з усіма країнами НАТО та на зустрічі зі Столтенбергом 14 березня.

Сукупно європейські військові витрати майже вчетверо мають перевищити російські. Тоді як РФ  заклала до бюджету на 2024 рік військових витрат близько $118 млрд.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.