Спосіб «максимізувати важелі впливу» – експерти прокоментували енергетичні атаки Ірану

Джерело: CNN

Атаки на НПЗ у Саудівській Аравії та завод зі зрідженого природного газу у Катарі викликають занепокоєння на світових енергетичних ринках і можуть сигналізувати про початок нових ударів по критичній інфраструктурі, попереджають аналітики.

Головний економіст з сировинних товарів у Capital Economics Девід Окслі зауважив, що продовження атак на енергетичну інфраструктуру, зокрема нафтопереробні заводи, може призвести до “спіралізації” нинішньої ситуації та спричинити “набагато більші” коливання цін на енергоносії.

У понеділок два безпілотники, котрі намагалися атакувати нафтопереробний завод у Рас-Танурі (Саудівська Аравія), були перехоплені та знищені, проте на території комплексу спалахнула пожежа. За повідомленням Reuters, виробництво на заводі тимчасово зупинили. Тим часом державна енергетична компанія Катару зупинила виробництво зрідженого природного газу після атаки Ірану на заводі у Рас-Лаффані.

Якщо ці події сигналізують про початок кампанії проти енергетичної інфраструктури, ситуація може значно ускладнитися і спричинити суттєве зростання цін на нафту, – зазначив Окслі.

Схожу думку висловив старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Сімон Тальяпетра. Він акцентував, що зупинка виробництва створює “велику невизначеність” та становить “ключовий ризик” для регіону.

Іран свідомо націлюється на енергетичну інфраструктуру, щоб максимально використати важелі впливу у відповідь, – додав він.

Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.

Аналітики попереджають, що ціни на нафту, ймовірно, суттєво зростуть, якщо цей конфлікт триватиме довше кількох днів і якщо Корпус вартових Ісламської революції обере стратегію виживання, засновану на використанні вразливих місць президента Трампа в економіці.

Останній раунд атак, ймовірно, мав ширший регіональний вплив, ніж червневі операції, і, як повідомляється, завдав серйозніших втрат керівництву Ірану. Остаточні наслідки для цін на нафту тепер залежать від наступного кроку Тегерана.

Іран уже здійснив удари по американських базах у регіоні, а також атакував великі аеропорти, порти та знакові об’єкти в країнах Перської затоки.

Нафтові ринки особливо зосереджені на Ормузькій протоці — вузькому морському коридорі, через який проходить приблизно 20% світових постачань нафти. Рух танкерів цим маршрутом вже суттєво скоротився, що посилює побоювання щодо перебоїв із постачанням.

Як зауважили аналітики, хоча Корпус вартових Ісламської революції може бути неспроможний фізично закрити Ормузьку протоку, він потенційно може використати малі судна, морські міни, безпілотники та ракети, щоб змусити страховиків та операторів уникати цього маршруту до припинення бойових дій.

Загальна ситуація також обмежує здатність ОПЕК пом’якшити удар по ринках. Більшість виробників ОПЕК+ уже працюють майже на межі своїх можливостей, залишаючи Саудівську Аравію основним власником значних резервних потужностей. Водночас аналітики попереджають, що додаткові обсяги нафти матимуть обмежений ефект, якщо ключові морські маршрути стануть недоступними.

Втім, вищі ціни на нафту зрештою можуть стимулювати збільшення видобутку поза межами ОПЕК, однак, для появи таких обсягів на ринку знадобиться час.

Через закриття морських шляхів та обстріли аеропортів у Затоці, вартість приватних авіарейсів із Ер-Ріяда до Європи злетіла до рекордних 350 тисяч доларів за переліт.

Десятки завантажених нафтових танкерів застрягли в Перській затоці після того, як атаки поблизу Ормузької протоки практично перекрили водний шлях, порушивши регіональну логістику, уповільнивши експорт і поставивши під загрозу видобуток у найближчій перспективі.

Попри схвальну оцінку операції з нейтралізації ядерної загрози Тегерана, Марк Рютте 2 березня офіційно запевнив, що Північноатлантичний альянс не збирається безпосередньо втручатися в бойові дії.

2 березня президент Володимир Зеленський взяв участь в іфтарі та відзначив значення Рамадану для української мусульманської спільноти і кримськотатарського народу, які вже тринадцятий рік зустрічають свято в умовах російської агресії та обстрілів.

Президент України Володимир Зеленський 2 березня повідомив, що українська розвідка перехопила плани російського командування на найближчі два роки, проте окупанти не змогли створити фундамент для весняного наступу.