Спосіб «максимізувати важелі впливу» – експерти прокоментували енергетичні атаки Ірану
Джерело: CNN
Атаки на НПЗ у Саудівській Аравії та завод зі зрідженого природного газу у Катарі викликають занепокоєння на світових енергетичних ринках і можуть сигналізувати про початок нових ударів по критичній інфраструктурі, попереджають аналітики.
Головний економіст з сировинних товарів у Capital Economics Девід Окслі зауважив, що продовження атак на енергетичну інфраструктуру, зокрема нафтопереробні заводи, може призвести до “спіралізації” нинішньої ситуації та спричинити “набагато більші” коливання цін на енергоносії.
У понеділок два безпілотники, котрі намагалися атакувати нафтопереробний завод у Рас-Танурі (Саудівська Аравія), були перехоплені та знищені, проте на території комплексу спалахнула пожежа. За повідомленням Reuters, виробництво на заводі тимчасово зупинили. Тим часом державна енергетична компанія Катару зупинила виробництво зрідженого природного газу після атаки Ірану на заводі у Рас-Лаффані.
Якщо ці події сигналізують про початок кампанії проти енергетичної інфраструктури, ситуація може значно ускладнитися і спричинити суттєве зростання цін на нафту, – зазначив Окслі.
Схожу думку висловив старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Сімон Тальяпетра. Він акцентував, що зупинка виробництва створює “велику невизначеність” та становить “ключовий ризик” для регіону.
Іран свідомо націлюється на енергетичну інфраструктуру, щоб максимально використати важелі впливу у відповідь, – додав він.
Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.
Аналітики попереджають, що ціни на нафту, ймовірно, суттєво зростуть, якщо цей конфлікт триватиме довше кількох днів і якщо Корпус вартових Ісламської революції обере стратегію виживання, засновану на використанні вразливих місць президента Трампа в економіці.
Останній раунд атак, ймовірно, мав ширший регіональний вплив, ніж червневі операції, і, як повідомляється, завдав серйозніших втрат керівництву Ірану. Остаточні наслідки для цін на нафту тепер залежать від наступного кроку Тегерана.
Іран уже здійснив удари по американських базах у регіоні, а також атакував великі аеропорти, порти та знакові об’єкти в країнах Перської затоки.
Нафтові ринки особливо зосереджені на Ормузькій протоці — вузькому морському коридорі, через який проходить приблизно 20% світових постачань нафти. Рух танкерів цим маршрутом вже суттєво скоротився, що посилює побоювання щодо перебоїв із постачанням.
Як зауважили аналітики, хоча Корпус вартових Ісламської революції може бути неспроможний фізично закрити Ормузьку протоку, він потенційно може використати малі судна, морські міни, безпілотники та ракети, щоб змусити страховиків та операторів уникати цього маршруту до припинення бойових дій.
Загальна ситуація також обмежує здатність ОПЕК пом’якшити удар по ринках. Більшість виробників ОПЕК+ уже працюють майже на межі своїх можливостей, залишаючи Саудівську Аравію основним власником значних резервних потужностей. Водночас аналітики попереджають, що додаткові обсяги нафти матимуть обмежений ефект, якщо ключові морські маршрути стануть недоступними.
Втім, вищі ціни на нафту зрештою можуть стимулювати збільшення видобутку поза межами ОПЕК, однак, для появи таких обсягів на ринку знадобиться час.
- У неділю, 1 березня, на тлі розгортання масштабної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану, альянс ОПЕК+ ухвалив рішення про збільшення видобутку нафти на 206 000 барелів на добу, починаючи з квітня. Проте експерти застерігають, що цей крок навряд чи заспокоїть ринки, оскільки ключова логістична артерія світу – Ормузька протока наразі повністю заблокована.
- 17 лютого, світові ціни на нафту продемонстрували стрімке падіння, досягнувши найнижчих показників за останні два тижні. Головним чинником зниження стала заява Ірану про прогрес у переговорах із США щодо ядерної програми.
- Уряд Росії розглядає значне погіршення прогнозу економічного зростання на тлі посилення санкцій за повномасштабну війну проти України вдарили по нафтогазових доходах Кремля.
Російські окупанти 25 липня майже 50 разів атакували три райони Дніпропетровської області, застосувавши безпілотники, артилерію та керовану авіабомбу. Внаслідок обстрілів загинули дві людини, ще троє зазнали поранень.
У Дніпровському районі Києва біля одного із закладів харчування правоохоронці виявили боєприпаси – два корпуси гранат та запал.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним в Омську запропонував розглянути можливість “замороження” війни в Україні та повернення до переговорного формату “Стамбул 2.0”.
Російські окупанти вранці 25 липня обстріляли Херсон, унаслідок чого загинула одна людина, ще двоє дістали тяжкі поранення. Під удар також потрапила історична будівля, у якій з 1906 по 1918 рік розміщувалося консульство Італії.
В суботу, 25 липня, в селі Заболотинці Рівненської області літня жінка загинула під час спалювання стерні з соломою.