Справа «РФ проти України»: ЄСПЛ відмовив Росії у задоволенні позовних вимог проти України

Джерело: Міністерство юстиції України.

Сьогодні, 18 липня, Європейський суд з прав людини оголосив рішення у справі “Росія проти України” (№ 36958/21). Відтак, ЄСПЛ відмовив у задоволенні позовних вимог РФ у повному обсязі.

Ця справа виникла на підставі заяви, поданої проти України урядом Росії 22 липня 2021 року за статтею 33 (міждержавні справи) Європейської конвенції з прав людини.

Ця скарга Росії – єдина міждержавна скарга проти України. Вона висунута за 10 групами звинувачень. Зокрема, РФ закидала Україні нібито адміністративні практики “вбивств, викрадень, примусового переселення, втручання у виборче право, обмеженнях на використання російської мови та напади на російські посольства і консульства”.

У цій скарзі РФ також спробувала приписати Україні відповідальність за катастрофу авіалайнера MH17, тому що Україна “не закрила повітряний простір”. Москва також скаржилась на блокування Північнокримського каналу та просила ЄСПЛ застосувати тимчасові заходи, зокрема, зобов’язати Україну відновити подачу води до Криму та припинити “утиски” у використанні російської мови. Але суд одразу відмовив у цьому.

При поданні позову і клопотання про забезпечувальні заходи за Правилом 39 Регламенту ЄСПЛ заявник має довести ЄСПЛ існування справжнього ризику порушень прав, які передбачені Європейською конвенцією з прав людини, та підтвердити це доказами.

23 липня 2021 року ЄСПЛ одразу відхилив прохання про забезпечувальні заходи, чітко вказавши, що Росією не надано доказів “серйозного ризику непоправної шкоди основоположним правам людини за Європейською конвенцією”.

“Тож, не дивно, що Європейський Суд одразу ж відхилив клопотання РФ щодо тимчасових заходів за Правилом 39. До того ж, при поданні позову, всі документи, як докази, так і сама заява, були подані російською мовою, у зв’язку з чим ЄСПЛ неодноразово надавав вказівки подати всі документи офіційними мовами його роботи, англійською або французькою, однак Росія постійно відтягувала надання належно підготовлених документів”, – пояснила Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

Своєю чергою, заступниця міністра юстиції Ірина Мудра зазначила, що важливе значення має добросовісна поведінка сторін провадження. А з березня 2022 року, коли Рада Європи виключила Російську Федерацію зі свого складу через повномасштабне вторгнення в Україну, вони взагалі перестали комунікувати з будь-якими органами цієї організації.

Однак це не завадило ЄСПЛ прийняти рішення продовжити розглядати справи стосовно Росії, які були у його провадженні, жодним чином не обмежуючи її права.

“ЄСПЛ дав чіткий сигнал, що здійснювати правосуддя він продовжить”, – зауважила Ірина Мудра.

Отже, після ретельного дослідження судом представлених державою-позивачем матеріалів і доказів, а також враховуючи поведінку Росії та відсутність будь-якої співпраці з березня 2022 року, ЄСПЛ відмовив у задоволенні позову у повному обсязі та вилучив його з реєстру справ.

• 17 липня уряд Великої Британії запровадив нові санкції проти росіян, причетних до незаконної депортації дітей з окупованих теренів України. Зокрема у новому пакеті застосували обмеження щодо міністерки культури Росії Ольги Любимової та міністра освіти Сергія Кравцова.
• Європейський Союз сперечається з Європейським центральним банком (ЄЦБ) через плани використання прибутків від понад 200 мільярдів євро заморожених активів Російської Федерації для допомоги у відбудові України.
• У світі зростає занепокоєння, що Росія не продовжить угоду, укладену за посередництва ООН, яка дозволяє експорт українського зерна до частин світу, що борються з голодом, оскільки кораблі більше не прямують до чорноморських портів.

• вирок суду,
• Європейський суд,
• ЄСПЛ,
• міжнародні відносини,
• Міністерство юстиції України,
• позив РФ,
• Російсько-Українська війна,
• справа "Росія проти України"