ЄС не може дійти згоди з ЄЦБ щодо плану використання понад 200 млрд євро заморожених активів РФ на відбудову України, — Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Європейський Союз сперечається з Європейським центральним банком (ЄЦБ) через плани використання прибутків від понад 200 мільярдів євро заморожених активів Російської Федерації для допомоги у відбудові України.
Минулого місяця лідери ЄС домовилися продовжувати розробляти план використання коштів, отриманих від заморожених активів РФ.
Але, за словами одного чиновника, плани ЄС і ЄЦБ розходяться, і тепер країни-члени також розділилися щодо двох позицій.
Ці розбіжності виявились у четвер, 13 липня, на зустрічі міністрів фінансів ЄС, на якій були присутні президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард і європейський комісар з торгівлі Валдіс Домбровскіс.
Крістін Лагард сказала на зустрічі, що податок на несподіваний прибуток від заморожених активів РФ може підірвати євро та призвести до відтоку капіталу.
У п’ятницю, 14 липня, міністри фінансів збираються знову.
Заморожені активи можуть принести близько 3 мільярдів євро прибутку, хоча можливо, що ця цифра може бути й вищою.
Більшість активів знаходяться в готівці та депозитах, тоді як значна кількість знаходиться в цінних паперах, які будуть перетворені на готівку в міру їх погашення в найближчі два-три роки.
Намагаючись подолати розбіжності, Франція запропонувала розглянути двоетапний процес на окремій зустрічі – зосередившись спочатку на замороженні доходів, а потім обговорити, як їх використати.
Ще одна умова, яку країни-члени поставили перед цим процесом, полягає в тому, щоб шукати згоди з країнами G7 і координувати будь-які спільні дії з ними.
- 11 липня Міністерство фінансів США запровадило санкції на високопосадовця сербської служби безпеки за його “корупційні та дестабілізуючі дії”, котрі сприяли “зловмисній діяльності” Росії.
- На зустрічі у п’ятницю, 7 липня, міністри юстиції країн G7 підтвердили співпрацю у межах підтримки розслідування воєнних злочинів, скоєних Росією під час війни проти України.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.