США обдумують план зупинки та перевірки нафтових танкерів Ірану – Reuters

Джерело: Reuters

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає план зупинки та перевірки іранських нафтових танкерів у морі у межах міжнародної угоди проти розповсюдження зброї масового ураження.

Таку інформацію агентству повідомили обізнані з цим питанням джерела. Трамп раніше обіцяв відновити “максимальний тиск”, аби ізолювати Іран від світової економіки та припинити експорт іранської нафти, аби Тегеран не отримав ядерну зброю.

Трамп у перші тижні свого президентства запровадив дві хвилі санкцій проти Ірану, націлившись на компанії та тіньовий флот танкерів, які курсують без страхівки та перевозять нафту з підсанкційних країн.

Тепер адміністрація Трампа вивчає способи, аби союзники США могли зупиняти та оглядати іранські танкери, які проходять через критично важливі вузькі місця – Малаккська протока в Азії та інші морські шляхи.

Джерела вважають, що такі кроки затримуватимуть постачання нафти на нафтоперероблюванні заводи та можуть призвести до санкцій щодо країн, які допомагають торгівлі.

“Вам не потрібно топити кораблі чи арештовувати людей, щоб отримати той залякувальний ефект, тому що це просто не вартує ризику. Затримка доставки… вселятиме невизначеність у цю незаконну торгову мережу”.

У Білому домі вивчали, чи можна проводити інспекції у морі під егідою Ініціативи з безпеки у сфері розповсюдження, запущеній у 2003 році, мета якої – запобігти незаконному обороту зброї масового ураження. Саме США запропонували цю ініціативу, яку згодом підтримали понад сотня урядів.

Цей механізм може дати змогу іноземним урядам націлюватись на постачання нафти з Ірану на прохання США. Фактично, це буде затримувати поставки та завдати ударів по ланцюгах постачань, які потрібні Ірану аби отримувати дохід.

За даними двох джерел, зараз Рада нацбезпеки Білого дому вивчає можливість таких морських інспекцій.

Поки невідомо, чи звертались Штати до країн, які підписали ініціативу.

Джон Болтон, який був провідним перемовником США щодо інціативи, у коментарі агентству зазначив, що її використання для сповільнення експорту іранської нафти “було б цілком виправданим”.

Він пояснив, що саме продаж нафти приносить Ірану найбільше доходів, а отримані кошти іранський уряд використовує для розповсюдження та підтримки тероризму.

Минулі спроби США захопити іранські танкери викликали заходи у відповідь з боку Ірану. У 2023 році Штати намагались перехопити щонайменше два вантажі іранської нафти. Це змусило Іран захопити іноземні судна, що призвело до зростання цін на сиру нафту.

Нинішні низькі ціни на нафту дають Трампу більше можливостей для блокування потоків іранської нафти – від санкцій проти танкерних компаній до арешту суден, вважає Бен Кехілл, енергетичний аналітик Центру енергетичних і екологічних систем Техаського університету.

“Я думаю, що якщо ціни залишаться нижче 75 доларів за барель, Білий дім матиме більше свободи розглядати санкції, які вплинуть на постачання з Ірану та інших країн. Було б набагато важче зробити це в умовах 92 доларів за барель”.

За його словами, агресивні дії США можуть скоротити експорт Ірану приблизно на 750 000 барелів на день у короткостроковій перспективі, але чим довше діють санкції, тим менш ефективними вони є, оскільки Іран і покупці знаходять способи їх обійти.

Швидке відновлення експорту нафти з іракського напівавтономного Курдистану допомогло б компенсувати будь-яке падіння іранського експорту. Раніше Reuters повідомляв, що Білий дім посилює тиск на Ірак, щоб той дозволив відновити експорт курдської нафти, інакше він зіткнеться з санкціями разом з Іраном.

Згідно з оцінками Управління енергетичної інформації США, попри санкції США в останні роки, експорт нафти Тегерана приніс 53 мільярди доларів у 2023 році та 54 мільярди доларів у 2022 році, переважно в торгівлі з Китаєм.

Іран покладається на експорт нафти до Китаю для отримання життєво важливого прибутку. Росія, яка стикається з обмеженнями на експорт нафти та ширшими санкціями Заходу, так само зосереджена на постачанні нафти покупцям у Китаї та Індії.

Роман Смолянюк, якого в Україні вважали зниклим безвісти, воює у складі російського батальйону імені Максима Кривоноса. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на власне розслідування.

Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.

Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, який нині обіймає посаду посла України у Великій Британії, опинився в центрі уваги через можливі політичні амбіції. Про це пише британське видання The Guardian, яке дослідило складну ситуацію, в якій перебуває Залужний після його звільнення з військової посади та призначення на дипломатичну. Для української аудиторії, яка пам’ятає Залужного як “залізного генерала”, що очолював успішну оборону країни на початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, ці повідомлення викликають особливий інтерес, адже його ім’я часто згадують як потенційного кандидата на посаду президента України. 

У селі на Бориспільщині трапився нещасний випадок, унаслідок якого загинула шестирічна дівчинка.

Майкл Фам, перший єпископ США в’єтнамського походження, привертає увагу своєю діяльністю на підтримку прав мігрантів, як повідомляє Washington Post. Призначений першим американським папою Лео XIV, Фам очолив дієцезію Сан-Дієго, що налічує 1,5 мільйона вірян. Його шлях від дитини-біженця до духовного лідера, який виступає за гідність мігрантів у часи посиленої депортаційної політики в США, є прикладом відданості гуманітарним принципам.