США ризикують перетворити війну в Україні на провал, ще гірший за Афганістан — Bloomberg
Поки президент Дональд Трамп дедалі чіткіше дистанціюється від підтримки України, європейські лідери намагаються вигадати, як утримати лінію фронту без американської зброї. Як вважають в Bloomberg, один із реалістичних сценаріїв — Європа закуповуватиме американське озброєння і передаватиме його Україні напряму, в обхід Вашингтона. Вибору у неї особливо немає: власні арсенали вичерпуються, а оборонна промисловість не здатна покрити потреби війни самотужки.
На тлі цього США відмовляються не лише від подальших постачань, але й від закликів посилити санкції проти Росії, аби витиснути Путіна на перемовини. За словами людей, обізнаних із ситуацією, Кремль навпаки — зволікає з обіцяними Трампу переговорами й готується до нового літнього наступу. В цих умовах план купувати американську зброю для України з боку ЄС набуває обрисів не плану “Б”, а єдиної можливої стратегії.
Ідея проста: якщо Трамп не хоче надсилати Україні зброю — нехай надсилає її Європа, купуючи у США. Це дозволить підтримати оборону Києва, а заразом і зберегти політичне обличчя адміністрації Трампа. Якщо вдасться ще й переконати Білий дім зберегти обмін розвідданими з українською стороною, президент Володимир Зеленський зможе протриматися.
Та час не на боці України. Постачання зброї, схвалене попереднім президентом Джо Байденом, вичерпається вже цього літа. А Європа навряд чи зможе компенсувати цей дефіцит швидко: виробничі темпи й логістика ще не готові до повноцінної заміни американської ролі. Тим часом Путін намагатиметься скористатися моментом — особливо якщо відчує, що Захід не може дійти згоди.
Паралельно Європейський Союз готує новий санкційний пакет: відключення понад 20 російських банків від SWIFT, зниження цінової стелі на російську нафту, а також заборона на газопроводи Nord Stream. Це ще одна спроба змусити Кремль платити за війну, поки на полі бою ситуація залишається критичною.
Деякі американські експерти закликають не перебільшувати драматизм: мовляв, через захисний характер української кампанії і роль дронів, навіть відсутність нового пакета допомоги з Вашингтона не буде катастрофою. Але інші попереджають: якщо Україна зазнає поразки, це стане масштабним геополітичним фіаско для США — і, зокрема, для Трампа.
“Якщо Трамп кине Україну під автобус, а Росія досягне капітуляції Києва, це буде гучна політична поразка для самого Трампа”, — каже Чарльз Купчан, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин. На його думку, “Україна стане для Трампа Афганістаном, якщо не гірше”. Мова не лише про втрату довіри союзників, а й про прямий репутаційний удар по президенту США, який вже обіцяв “відсторонитися”, якщо перемовини між Києвом і Москвою не матимуть прогресу.
Конфлікт інтересів очевидний: з одного боку, Трамп не хоче провокувати Путіна. З іншого — вигідно продавати дороговартісну зброю союзникам, що приносить прибутки в американську економіку. Саме ця дихотомія й визначатиме подальшу політику Білого дому. У розмовах з Путіним і європейськими лідерами Трамп вже заявив: “Це європейська проблема. Вона такою і мала залишитися”.
- Пост президента США Дональда Трампа про обмін полоненими між Україною та Росією з’явився ще до початку самого обміну, хоча в Україні цю інформацію тримали в таємниці через побоювання за безпеку військових.
Президент США Дональд Трамп заявив, що задоволений роботою Піта Гегсета, та спростував повідомлення про можливі проблеми у відносинах із керівником Пентагону. Він також різко розкритикував The Washington Post, звинувативши видання у поширенні неправдивої інформації.
Європейські запаси природного газу скоротилися до найнижчого рівня для цієї пори року за всю історію спостережень із 2011 року після скорочення глобальних постачань СПГ через кризу на Близькому Сході.
Науковці вважають, що регулярний вплив високих температур може покращити здатність організму переносити спеку. Водночас вони застерігають, що сауна не захищає від ризиків під час хвилі тепла.
Уряд ухвалив рішення створити не один список критичної інфраструктури, а два: на зиму і на літо. Таким чином хочуть більш ефективно розподілити електроенергію.
Міжнародні та ліванські правозахисні організації заявили, що ізраїльський удар, унаслідок якого загинула журналістка Амаль Халіль, міг бути навмисною атакою на цивільних і становити воєнний злочин. Ізраїль заперечує цілеспрямоване переслідування медійників.