США вимагають від Ліхтенштейну посилити контроль над трастами, пов’язаними з РФ – Reuters
Джерело: Reuters
За даними ЗМІ, Ліхтенштейн під тиском США вивчає можливість посилити контроль над десятками трастів, пов’язаних з Росією.
Про це агентству повідомило кілька джерел, ознайомлених з ситуацією.
Ліхтенштейн – одна з найменших і водночас найбагатших країн, є домом для тисяч низькоподаткових трастів, сотні з яких пов’язані саме з росіянами. Таким чином Ліхтенштейн опинився під прицілом зусиль Заходу щодо санкцій проти Москви.
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну мінфін США запровадив санкції проти кількох осіб і трастів, пов’язаних з російськими олігархами. Зокрема мовиться про Володимира Потаніна та Геннадія Тимченка, який є давнім союзником російського президента Володимира Путіна.
За даними джерел, ці санкції змусили інших директорів, які побоюються такого покарання, вийти з сотень пов’язаних з РФ трастів.
Після цього десятки трастів опинились у невизначеному стані, фактично заморозивши частини російського багатства.
Трасти є основою для статків, зокрема яхт чи нерухомості, які розкидані по всьому світу. Зупинка трастів робить ці статки недосяжними, що є ще одним важелем впливу на Росію, на тлі зусиль США зупинити війну в Україні.
За даними джерел Reuters, саме під тиском США десятки директорів покинули трастові фонди, пов’язані з РФ.
Джерела кажуть, що Штати продовжують цей тиск і Ліхтенштейн намагається розв’язати цю проблему. Зокрема нещодавно обраний уряд країни розглядає можливість погодитись дотримуватись санкцій в обмін на зниження мит, запроваджених Дональдом Трампом у квітні.
Один з посадовців в уряді Ліхтенштейну повідомив, що через тиск США постраждало 475 трастів, хоча не всі вони були пов’язані з РФ чи підсанкційними особами.
Він додав, що мін’юст Ліхтенштейну хоче призначити нових керівників для 350 трастів. Ще 40 трастів вже на стадії ліквідації, а у 85 випадках спроби призначити нових керівників трастів зазнали невдачі.
Такий розвиток подій негативно впливає на трастову індустрію Ліхтенштейну, який є головною опорою країни і підтримує її економіку. Зокрема через тиск США вже постраждали місцеві банки, зазначило джерело в уряді.
Саме банки є найвразливішими у такій ситуації, бо Штати можуть “задушити” їх, припинивши доступ до долара, що може стати початком великої кризи.
Зараз уряд Ліхтенштейну вивчає варіанти централізації покинутих трастів під своїм наглядом та посилення нагляду за трастами. Джерело наголосило, що передавати трасти підсанкційним особам не будуть.
Ліхтенштейн, розташований між Швейцарією та Австрією, перебуває під владою королівської родини. Країна тісно пов’язана зі Швейцарією, використовуючи її франк, але також має свободу ведення бізнесу на єдиному ринку Європейського Союзу.
Країна, яку критикували за приховування статків багатіїв у минулому, провела реформи та приєдналася до Міжнародного валютного фонду. Колись тут було близько 80 000 податкових трастів, а зараз – близько 20 000, повідомили два джерела, знайомі з цим питанням, що еквівалентно приблизно одному трасту на двох резидентів.
Тиск на Ліхтенштейн відбувається після аналогічного тиску на сусідні Австрію та Швейцарію.
- Європейський Союз розпочав роботу над новими санкціями проти РФ. ЗМІ дізнались, якими можуть бути нові обмеження.
Національне антикорупційне бюро України у понеділок прокоментувало заяву генерального прокурора Руслана Кравченка, назвавши продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
14 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що генеральний прокурор Руслан Кравченко має бути звільнений із посади.
Вранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. Мова нібито про підроблення документів з метою отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті на початок 1664-ї доби широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 208 бойових зіткнень.
Християнсько-демократичний союз (ХДС) переміг на комунальних виборах у федеральній землі Нижня Саксонія. За офіційними попередніми результатами, оприлюдненими 14 вересня, партія канцлера ФРН Фрідріха Мерца здобула 27,2% голосів.