США запровадять санкції проти чотирьох суддів Міжнародного кримінального суду
Джерело: The New York Times
Сполучені Штати запровадять санкції проти чотирьох суддів МКС, які причетні до розслідувань щодо військових США та видачі ордерів на арешт високопосадовців Ізраїля, зокрема прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.
Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо. За його словами, санкції стануть відплатою для суддів, які діяли проти Штатів та Ізраїля. Відтак, під санкції підпадуть Соломі Балунгі Босса з Уганди, Лус дель Кармен Ібаньєм Карранса з Перу, Рейне Аделаїда Софі Алапіні Гансу з Беніну та Беті Гоглер зі Словенії.
США та Ізраїль не є членами МКС і їх дратують спроби суду переслідувати їхніх військових чи посадовців. Ще під час першого президентства Трампа тодішній держсекретар Майк Помпео оголошував про санкції щодо суддів МКС – зокрема головного прокурора – за те, що вони планували розслідування щодо солдатів США в Афганістані.
У Держдепі наголосили, що судді Босса та Ібаньєс Карранса дали дозвіл на судове розслідування щодо військових США в Афганістані. Обидві дійсно брали участь у винесенні апеляційного рішення, яке дало змогу почати розслідування, але зрештою його припинили.
Коли у 2021 році головним прокурором МКС став Карім Хан – проти якого США також ввели санкції – він заявив, що не порушуватиме справу про катування американськими військовими та ЦРУ в Афганістані.
Відтак, жодних офіційних розслідувань щодо конкретних американських співробітників не проводилося, а ордерів на арешт не видавалося.
Щодо суддів Гансу та Гоглер, то вони, за словами Рубіо, винесли рішення про видачу ордерів на арешт Нетаньягу та ексміністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта.
“Сполучені Штати вживатимуть будь-яких заходів, які ми вважатимемо необхідними, для захисту нашого суверенітету, суверенітету Ізраїля та будь-якого іншого союзника США від незаконних дій Міжнародного кримінального суду”, – наголосив держсекретар США.
Тепер всі активи чотирьох суддів у США будуть заблоковані, а громадянам Штатів заборонять вести з ними бізнес.
“Я закликаю країни, які досі підтримують Міжнародний кримінальний суд, багато з яких здобули свою свободу ціною великих жертв Америки, боротися з цим ганебним нападом на нашу країну та Ізраїль”, – сказав Рубіо.
МКС вже зреагував на рішення США, засудивши його. У суді зазначили, що такі кроки Штатів є “явною спробою підірвати” міжнародний інститут, який “забезпечує справедливість та надію мільйонам жертв неймовірних звірств”.
“Переслідування тих, хто працює над притягненням до відповідальності, ніяк не допомагає цивільному населенню, яке опинилось у пастці конфлікту. Це лише підбадьорює тих, хто вважає, що може діяти безкарно”.
Міжнародний кримінальний суд є найвищим кримінальним судом у світі та має юрисдикцію розслідувати та судити осіб за воєнні злочини, геноцид, злочини проти людяності та злочин агресії. Але суд не може виконувати свої рішення та покладається на свої держави-члени для затримання осіб, звинувачених у злочинах.
Суд керується Римським статутом, договором, ратифікованим 125 країнами. Статут формально зобов’язує його підписантів заарештувати розшукувану особу, яка в’їжджає на їхню територію, але підписанти не завжди виконують це зобов’язання.
Деякі з наймогутніших країн світу, включаючи Сполучені Штати, Китай, Росію, Індію та Ізраїль, не є членами суду. Вони не виконують його ордери на арешт і не передають своїх громадян для судового переслідування.
- Масштабні санкції, запроваджені президентом США Дональдом Трампом проти Міжнародного кримінального суду та його співробітників, зокрема проти головного прокурора Каріма Хана, мають все більший вплив на роботу трибуналу, стверджують у МКС.
Суд міжнародної торгівлі США став на бік Дональда Трампа у суперечці щодо пільги de minimis, яка дозволяла ввозити частину товарів вартістю до 800 доларів без сплати мит. Судді вирішили, що президент мав право достроково скасувати цю пільгу для імпорту з Китаю, Мексики та Канади.
На півдні Англії пасажирський потяг зійшов із рейок, кілька людей після аварії доправили до лікарень. На місці працюють десятки рятувальників, а залізничний рух через Льюїс і Гейвордс-Гіт зупинили.
Іранські військові заперечили заяву Дональда Трампа про те, що США нібито повністю контролюють Ормузьку протоку. У Тегерані стверджують, що жодне комерційне судно або танкер не може безпечно пройти цим маршрутом без дозволу іранських сил.
Французькі пожежники оголосили загальнонаціональний протест на 29 вересня після літа, позначеного рекордною спекою та масштабними лісовими пожежами. Вони вимагають збільшення фінансування, масового набору професійних пожежників і модернізації системи цивільного захисту.
Рада Центру виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді проголосувала за повернення імені Дональда Трампа на фасад будівлі та перейменування прилеглої площі на його честь. Рішення може спричинити новий юридичний конфлікт, адже раніше федеральний суд уже наказав прибрати ім’я президента.