США запровадили санкції проти президентки МКС і прокурора у справах щодо Ізраїлю
Джерело: The Guardian.
США запровадили нові санкції проти керівництва Міжнародного кримінального суду, продовживши кампанію тиску на інституцію через її розслідування щодо Ізраїлю та інших держав, які не визнають юрисдикцію МКС. До санкційного списку внесли президентку суду Томоко Акане з Японії та старшого прокурора Абдулая Сеє із Сенегалу.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що обидва посадовці “безпосередньо брали участь у зусиллях МКС щодо розслідування, арешту, затримання або переслідування посадовців, уряди яких не давали згоди на юрисдикцію суду”.
Сам МКС він назвав “корумпованим і фатально політизованим наднаціональним судом, який зловмисно зловживає своїми повноваженнями та виходить за межі свого мандата”.
Варто зазначити, що минулого місяця Держдепартамент уже заявляв про намір “демонтувати загрозу”, яку, на думку Вашингтона, МКС становить для суверенітету США.
У відомстві тоді пояснювали, що кінцева мета полягає в тому, щоб “позбавити МКС можливості діяти, переслідувати американських військовослужбовців або посадовців чи будь-яким іншим способом загрожувати американському суверенітету”.
Рубіо також закликав усі 125 держав-членів МКС вийти зі складу суду. Водночас президент США Дональд Трамп раніше прямо заявляв, що чинить тиск на МКС через його дії щодо Ізраїлю.
До цього Вашингтон уже запровадив санкції проти прокурора МКС Каріма Хана, який домігся ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта за підозрою у воєнних злочинах під час війни в Газі.
У 2025 році Трамп підписав окремий указ про санкції проти суду, заявивши, що МКС “вдавався до незаконних і безпідставних дій проти Америки та нашого близького союзника Ізраїлю”.
Рубіо не уточнив, які саме дії Акане та Сеє стали безпосередньою підставою для нових обмежень. Водночас ізраїльські медіа повідомляли, що Сеє також контролює розслідування щодо фінансування Ізраїлем незаконних поселень і розподілу зброї серед поселенців на Західному березі.
У травні ізраїльські посадовці попереджали, що МКС може домагатися ще п’яти ордерів на арешт міністрів і високопоставлених військових, яких можуть пов’язувати з насильством проти палестинців на Західному березі.
Загалом США вже запровадили санкції щонайменше проти 11 посадовців МКС. Частина цих рішень була пов’язана також із розслідуваннями дій американських військових в Афганістані.
- Міжнародний кримінальний суд (МКС) підтвердив рішення Асамблеї держав-учасниць про усунення Каріма Хана з посади прокурора. Його раніше звинуватили у сексуальних домаганнях.
- Адміністрація президента США Дональда Трампа хоче, щоб Міжнародний кримінальний суд (МКС) вніс поправки до свого установчого документа, щоб гарантувати, що він не буде проводити розслідувань проти Дональда Трампа та його високопосадовців.
Грецька опозиція вимагає від уряду пояснити повідомлення про те, що посолка США Кімберлі Гілфойл нібито заявила міністру енергетики Ставросу Папаставру, що Вашингтон може сприяти зміні уряду в будь-якій країні. Афіни заперечують, що йшлося про погрозу.
Netflix показав трейлер документального серіалу “The One About Matthew Perry”, присвяченого життю та кар’єрі зірки “Друзів” Меттью Перрі. У ньому актор, зокрема, згадує про славу, якої колись дуже прагнув, і про те, як вона вплинула на його життя.
У США великі мережі ресторанів і закладів швидкого харчування почали додавати до меню страви, орієнтовані на людей, які приймають препарати GLP-1 для зниження ваги та лікування діабету. Йдеться переважно про невеликі порції з високим вмістом білка, меншою калорійністю та можливістю змінювати склад страви.
Корпус вартових Ісламської революції оприлюднив 25-сторінковий відкритий лист до американців, у якому закликав виборців відкинути політику Дональда Трампа щодо Ірану та виступити проти підтримки Ізраїлю і закордонних воєн. У Тегерані заявляють, що США та Іран могли б мирно співіснувати за умови зміни курсу Вашингтона.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що позиція Росії після зустрічі представників двох країн свідчить про відсутність готовності Москви до серйозних переговорів щодо завершення війни проти України.