«Стала зіркою «ліберальних» медіа РФ»: як росіянка Ксенія Хелль видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду

Джерело: українська журналістка Євгенія Моторевська у Facebook

Росіянка Ксенія Хелль видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду – попри те, що жодного відношення до МКС не мала.

Журналістка Євгенія Моторевська розповіла, що вперше про Ксенію Хелль дізналася в червні з сюжету “Важных историй” про депортацію українських дітей. Вона дала російським журналістам доволі гострий і емоційний коментар від імені Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (це той самий суд, який видав ордер на арешт Путіна і Львовой-Бєловой).

Євгенія зазначає, що тоді пані Хелль стала зіркою так званих “ліберальних медіа” Росії. Відтак, вона коментувала розслідування справи щодо депортації дітей та розказувала про особливості роботи МКС.

“Іноді Хелль говорила в ефірах відверті нісенітниці. Наприклад, вона закликала повідомляти МКС не тільки про злочини росіян, але й “добровольческих подразделений, которые выступают со стороны Украины”, – розповідає українська журналістка.

Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook

За словами Євгенії, візити Хелль на російські медіа тривали, допоки не зʼясувалося, що вона ніколи не працювала в Міжнародному кримінальному суді і не має жодного стосунку до цієї інституції.

“Нам це також офіційно підтвердили у пресслужбі суду”, – зазначила Євгенія Моторевська.

Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook

Після того, як інформація про те, що Ксенія Хелль не працює у Міжнародному кримінальному суді, набула розголосу, російські медіа почали видаляти публікації зі згадуваннями Хелль та правити її коментарі в статтях.

Тепер її представляють як експертку, яка “вивчає діяльність Міжнародного кримінального суду при Віденському університеті”.

Українська журналістка розповідає, що Ксенія Хелль – це не єдине прізвище цієї росіянки. Про неї вдалося знайти, що вона вивчала китайську мову і культуру в Московському державному університеті та брала участь в європейських заходах та освітніх програмах, які так чи інакше повʼязані з МЗС РФ.

У 2018 році їй вдалося потрапити на коротке стажування в Міжнародний кримінальний суд. За словами Євгенії, власне це – єдине, що повʼязує її з Гаагою.

Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook

У відкритих джерелах інформації про Ксенію Хелль мало. Так само, як і світлин. Жодних фото зі студентських років або з передніх місць роботи знайти не вдалося.

“За допомогою баз даних та соцмереж ми змогли ідентифікувати її російську родину. І знайти кілька фото самої Ксенії, які були зроблені ще до її “карʼєри” в МКС, в “Одноклассниках” мами. Родина Хелль живе в Єкатеринбурзі”, – зазначає Євгенія Моторевська.

Як зʼясувалося, у Ксенії Хелль є ще одне імʼя — Ксенія Коркіна. Таке саме прізвище мають її сестри та мама.

У 2017 році під іменем “Ксенія Коркіна” вона реєструвалася на сайті з пошуку роботи в Росії. Хоча ще з часів навчання в МГУ та Швеції (2013 рік) використовує прізвище Хелль.

“Ксенію Хелль також запрошував в прямий ефір щонайменше один український телеканал. Ще кілька наших медіа цитували її з посиланням на російські “Важные истории”, – розповіла українська журналістка.

Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.

Триває 1573-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,3 млн осіб.

П’ятеро рятувальників ДСНС загинули та щонайменше п’ятеро були поранені в Харкові внаслідок повторного російського удару під час гасіння пожежі.

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній прокоментував масовану російську атаку на Київ у ніч на 15 червня, внаслідок якої, зокрема, сталася пожежа на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври.

У ніч на 15 червня російські війська здійснили масовану атаку на Київ. Унаслідок обстрілу пошкодження та пожежі зафіксували майже в усіх районах столиці. Аварійно-рятувальні служби працюють приблизно на 50 локаціях.