«Стала зіркою «ліберальних» медіа РФ»: як росіянка Ксенія Хелль видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду
Джерело: українська журналістка Євгенія Моторевська у Facebook
Росіянка Ксенія Хелль видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду – попри те, що жодного відношення до МКС не мала.
Журналістка Євгенія Моторевська розповіла, що вперше про Ксенію Хелль дізналася в червні з сюжету “Важных историй” про депортацію українських дітей. Вона дала російським журналістам доволі гострий і емоційний коментар від імені Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (це той самий суд, який видав ордер на арешт Путіна і Львовой-Бєловой).
Євгенія зазначає, що тоді пані Хелль стала зіркою так званих “ліберальних медіа” Росії. Відтак, вона коментувала розслідування справи щодо депортації дітей та розказувала про особливості роботи МКС.
“Іноді Хелль говорила в ефірах відверті нісенітниці. Наприклад, вона закликала повідомляти МКС не тільки про злочини росіян, але й “добровольческих подразделений, которые выступают со стороны Украины”, – розповідає українська журналістка.
Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook
За словами Євгенії, візити Хелль на російські медіа тривали, допоки не зʼясувалося, що вона ніколи не працювала в Міжнародному кримінальному суді і не має жодного стосунку до цієї інституції.
“Нам це також офіційно підтвердили у пресслужбі суду”, – зазначила Євгенія Моторевська.
Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook
Після того, як інформація про те, що Ксенія Хелль не працює у Міжнародному кримінальному суді, набула розголосу, російські медіа почали видаляти публікації зі згадуваннями Хелль та правити її коментарі в статтях.
Тепер її представляють як експертку, яка “вивчає діяльність Міжнародного кримінального суду при Віденському університеті”.
Українська журналістка розповідає, що Ксенія Хелль – це не єдине прізвище цієї росіянки. Про неї вдалося знайти, що вона вивчала китайську мову і культуру в Московському державному університеті та брала участь в європейських заходах та освітніх програмах, які так чи інакше повʼязані з МЗС РФ.
У 2018 році їй вдалося потрапити на коротке стажування в Міжнародний кримінальний суд. За словами Євгенії, власне це – єдине, що повʼязує її з Гаагою.
Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook
У відкритих джерелах інформації про Ксенію Хелль мало. Так само, як і світлин. Жодних фото зі студентських років або з передніх місць роботи знайти не вдалося.
“За допомогою баз даних та соцмереж ми змогли ідентифікувати її російську родину. І знайти кілька фото самої Ксенії, які були зроблені ще до її “карʼєри” в МКС, в “Одноклассниках” мами. Родина Хелль живе в Єкатеринбурзі”, – зазначає Євгенія Моторевська.
Як зʼясувалося, у Ксенії Хелль є ще одне імʼя — Ксенія Коркіна. Таке саме прізвище мають її сестри та мама.
У 2017 році під іменем “Ксенія Коркіна” вона реєструвалася на сайті з пошуку роботи в Росії. Хоча ще з часів навчання в МГУ та Швеції (2013 рік) використовує прізвище Хелль.
“Ксенію Хелль також запрошував в прямий ефір щонайменше один український телеканал. Ще кілька наших медіа цитували її з посиланням на російські “Важные истории”, – розповіла українська журналістка.
- Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, імовірно, причетний до воєнного злочину, а саме депортації тисячі українських дітей на територію РБ.
- 17 липня уряд Великої Британії запровадив нові санкції проти росіян, причетних до незаконної депортації дітей з окупованих теренів України. Зокрема у новому пакеті застосували обмеження щодо міністерки культури Росії Ольги Любимової та міністра освіти Сергія Кравцова.
- Російські окупанти продовжують незаконно вивозити українських дітей у Росію. Відтак, протягом липня росіяни вивезли близько 280 дітей з Антрацитівського району тимчасово окупованої території Луганської області до “козачого кадетського корпусу” у Республіці Калмикія Російської Федерації.
До суду прокурори скерували обвинувальний акт стосовно російського музиканта, уродженця України за обвинуваченнями у колабораціонізмі, глорифікації ворога, публічних закликах до агресивної війни та зміни державних меж і устрою України, поєднаних з розпалюванням національної ворожнечі.
4 листопада глава Міноборони Рустем Умєров спільно з міністром національної оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом підписали документ щодо співпраці у сфері оборонної промисловості, спрямований на посилення наших захисників на полі бою.
4 листопада Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем повідомив, що німецька оборонна компанія Rheinmetall добудовує вже другий завод в Україні.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували оперативну інформацію на фронті станом на 22:00 4 листопада. З початку доби відбулося 226 бойових зіткнень, третина з яких — на Курахівському напрямку.
Представництво Тайваню в Литві підписало свій другий меморандум про взаєморозуміння з Литовським центральним агентством з управління проектами (CPMA) про надання додаткових 5 мільйонів доларів фінансування для сприяння відбудови України через уряд Литви.