«Стала зіркою «ліберальних» медіа РФ»: як росіянка Ксенія Хелль видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду

Джерело: українська журналістка Євгенія Моторевська у Facebook

Росіянка Ксенія Хелль видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду – попри те, що жодного відношення до МКС не мала.

Журналістка Євгенія Моторевська розповіла, що вперше про Ксенію Хелль дізналася в червні з сюжету “Важных историй” про депортацію українських дітей. Вона дала російським журналістам доволі гострий і емоційний коментар від імені Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (це той самий суд, який видав ордер на арешт Путіна і Львовой-Бєловой).

Євгенія зазначає, що тоді пані Хелль стала зіркою так званих “ліберальних медіа” Росії. Відтак, вона коментувала розслідування справи щодо депортації дітей та розказувала про особливості роботи МКС.

“Іноді Хелль говорила в ефірах відверті нісенітниці. Наприклад, вона закликала повідомляти МКС не тільки про злочини росіян, але й “добровольческих подразделений, которые выступают со стороны Украины”, – розповідає українська журналістка.

Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook

За словами Євгенії, візити Хелль на російські медіа тривали, допоки не зʼясувалося, що вона ніколи не працювала в Міжнародному кримінальному суді і не має жодного стосунку до цієї інституції.

“Нам це також офіційно підтвердили у пресслужбі суду”, – зазначила Євгенія Моторевська.

Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook

Після того, як інформація про те, що Ксенія Хелль не працює у Міжнародному кримінальному суді, набула розголосу, російські медіа почали видаляти публікації зі згадуваннями Хелль та правити її коментарі в статтях.

Тепер її представляють як експертку, яка “вивчає діяльність Міжнародного кримінального суду при Віденському університеті”.

Українська журналістка розповідає, що Ксенія Хелль – це не єдине прізвище цієї росіянки. Про неї вдалося знайти, що вона вивчала китайську мову і культуру в Московському державному університеті та брала участь в європейських заходах та освітніх програмах, які так чи інакше повʼязані з МЗС РФ.

У 2018 році їй вдалося потрапити на коротке стажування в Міжнародний кримінальний суд. За словами Євгенії, власне це – єдине, що повʼязує її з Гаагою.

Зображення: Євгенія Моторевська/Facebook

У відкритих джерелах інформації про Ксенію Хелль мало. Так само, як і світлин. Жодних фото зі студентських років або з передніх місць роботи знайти не вдалося.

“За допомогою баз даних та соцмереж ми змогли ідентифікувати її російську родину. І знайти кілька фото самої Ксенії, які були зроблені ще до її “карʼєри” в МКС, в “Одноклассниках” мами. Родина Хелль живе в Єкатеринбурзі”, – зазначає Євгенія Моторевська.

Як зʼясувалося, у Ксенії Хелль є ще одне імʼя — Ксенія Коркіна. Таке саме прізвище мають її сестри та мама.

У 2017 році під іменем “Ксенія Коркіна” вона реєструвалася на сайті з пошуку роботи в Росії. Хоча ще з часів навчання в МГУ та Швеції (2013 рік) використовує прізвище Хелль.

“Ксенію Хелль також запрошував в прямий ефір щонайменше один український телеканал. Ще кілька наших медіа цитували її з посиланням на російські “Важные истории”, – розповіла українська журналістка.

Протягом минулої доби, 22 листопада, відбулось 190 бойових зіткнень.

Радянські традиції одностайного голосування дали збій на засіданні держдуми РФ 21 листопада, де депутати мали затвердити проєкт російського бюджету на найближчі три роки.

Протиракетна база НАТО в Редзіково, Польща, має виключно оборонний характер і спрямована на боротьбу з балістичними ракетами, особливо з боку країн-ізгоїв, заявив речник польського МЗС Павел Вронський, реагуючи на провокаційні заяви Росії.

У Генштабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 21 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 174 бойових зіткнення.

Фахівці Інституту масової інформації закликали Верховну Раду повернути прямі трансляції пленарних засідань, перериваючи їх лише під час повітряних тривог. Експерти наголошують, що чинні обмеження непрозорі й підривають громадський контроль за діяльністю парламенту.