Стародавня вірусна ДНК виявилася ключовою для розвитку ембріонів у декількох видів ссавців

Джерело: Cell

Нове дослідження показало, що залишки давньої вірусної ДНК, відомі як транспозони, відіграють вирішальну роль у ранньому розвитку ембріонів у декількох видів ссавців.

Транспозони, які становлять більше як половину людського геному, довгий час вважалися непотрібними елементами. Проте вчені з’ясували, що їхня реактивація в перші години та дні після запліднення є необхідною для збереження клітинної пластичності.

Команда дослідників розробила новий метод вивчення транскрипції цих послідовностей ДНК, створивши атлас одного ембріона на основі порівняння ембріонів мишей, корів, свиней, кроликів і макак-резусів.

Виявилося, що навіть дуже старі вірусні елементи знову активуються, причому кожен вид експресує різні типи цих елементів.

Ця збережена активація транспозонів відкриває можливості для впливу на долю клітин, потенційно керуючи диференціацією стовбурових клітин шляхом одночасного впливу на тисячі генів.

Результати нового дослідження засвідчили, що тривалість дитячого плачу і швидкість, з якою дитина заспокоюється, багато в чому залежить від її ДНК.
Нове дослідження, опубліковане в Journal of Pediatrics, показало: регулярний контакт “шкіра до шкіри” між передчасно народженими дітьми та батьками може суттєво покращити розвиток мозку малюків у перший рік життя.