Стефанішина прокоментувала неможливість зниження мобілізаційного віку
Джерело: “Суспільне”
Віцепрем’єрка з питань євроінтеграції та міністерка юстиції Ольга Стефанішина заявила, що можливе зниження мобілізаційного віку в Україні не може залежати від думок чи заяв іноземних посадовців, зокрема представників Білого дому.
Чиновниця підкреслила, що такі рішення мають ґрунтуватися на реальних потребах та забезпеченні військових, а не на зовнішніх рекомендаціях. Вона також зазначила, що це питання нерозривно пов’язане з відповідальністю за виконання домовленостей, які раніше досягли на міжнародному рівні.
За словами Стефанішиної, під час зустрічей із представниками Європейського Союзу обговорювали питання віку мобілізації. Вона наголосила, що Україна має чітку позицію з цього приводу.
“Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає ні системи планування, ні тренування, ні оснащення”, — сказала тоді Стефанішина.
- Дмитро Литвин заперечив, що в Офісі Президента готують мобілізацію громадян з 18 років.
- 10 грудня у ЗМІ писали, що Україна вимушена переглянути свою позицію щодо мобілізації 18-річних чоловіків на фронт.
- Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 3 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 167 бойових зіткнень.
У Києві можуть використовувати російські радіоретранслятори МЕШ для забезпечення тимчасового каналу управління ударними дронами Shahed під час атак.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.