«Стерті з лиця землі»: у Києві відкрили виставку про українські міста, зруйновані війною
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Сьогодні, 15 листопада, у Києві відкрили вуличну фотовиставку про українські міста, зруйновані внаслідок повномасштабної війни Росії проти України.
Відтак, на Контрактовій площі Український інститут національної пам’яті презентував фотовиставку “Стерті з лиця землі”, де зафіксовано населені пункти України, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення. Зокрема, Попасна, Мар’їнка, Соледар і Бахмут.
Зображення: Мінкульт
“Створюючи цю виставку, ми хочемо нагадати українському суспільству і світові про злочини, які вчиняються на українській землі”, – зазначив в. о. голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
Він зауважив, що зруйнованих населених пунктів з плином війни ставатиме тільки більше й наголосив, що завдання українців – допомагати Збройним силам зупинити злочини Російської Федерації.
Зображення: Мінкульт
Внаслідок бойових дій, ракетних, бомбових та артилерійських обстрілів і тактики “випаленої землі”, яку свідомо використовує Росія, кількість повністю чи майже повністю знищених міст і сіл обчислюється вже десятками. Частина з них розташована на тимчасово окупованій території, тож після деокупації ситуація може виявитися ще трагічнішою.
Фотоматеріали для виставки надали воєнні фотографи Костянтин і Влада Ліберови, пресслужби 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а також фотокореспонденти українських медіа.
“До повномасштабного вторгнення ми займалися весільними фотозйомками та навчали фотографувати інших людей. Зараз ми їздимо по фронту і дивимось на весь цей жах. Більшість фотографій зроблено за останні пів року. Ми хочемо, щоб пам’ять про всі ці жахіття зберігалась”, – сказав фотограф Костянтин Ліберов.
Зображення: Мінкульт
- У Києві відкрилась мультимедійна історична виставка “[Не]знищен[н]і“, присвячена репресіям проти української інтелігенції початку ХХ століття.
- 14 вересня у виставковому центрі на території Національного музею історії України у Другій світовій війні в експозиції “Україна – розп’яття” відкрилась виставка матеріалів, що свідчать про злочини Росії проти українських журналістів.
- 1 серпня, до річниці початку битви за Бахмут у Бабиному Яру відкрилася виставка “Бахмут – обличчя геноциду 1942-2022”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.