«Стерті з лиця землі»: у Києві відкрили виставку про українські міста, зруйновані війною
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Сьогодні, 15 листопада, у Києві відкрили вуличну фотовиставку про українські міста, зруйновані внаслідок повномасштабної війни Росії проти України.
Відтак, на Контрактовій площі Український інститут національної пам’яті презентував фотовиставку “Стерті з лиця землі”, де зафіксовано населені пункти України, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення. Зокрема, Попасна, Мар’їнка, Соледар і Бахмут.
Зображення: Мінкульт
“Створюючи цю виставку, ми хочемо нагадати українському суспільству і світові про злочини, які вчиняються на українській землі”, – зазначив в. о. голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
Він зауважив, що зруйнованих населених пунктів з плином війни ставатиме тільки більше й наголосив, що завдання українців – допомагати Збройним силам зупинити злочини Російської Федерації.
Зображення: Мінкульт
Внаслідок бойових дій, ракетних, бомбових та артилерійських обстрілів і тактики “випаленої землі”, яку свідомо використовує Росія, кількість повністю чи майже повністю знищених міст і сіл обчислюється вже десятками. Частина з них розташована на тимчасово окупованій території, тож після деокупації ситуація може виявитися ще трагічнішою.
Фотоматеріали для виставки надали воєнні фотографи Костянтин і Влада Ліберови, пресслужби 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а також фотокореспонденти українських медіа.
“До повномасштабного вторгнення ми займалися весільними фотозйомками та навчали фотографувати інших людей. Зараз ми їздимо по фронту і дивимось на весь цей жах. Більшість фотографій зроблено за останні пів року. Ми хочемо, щоб пам’ять про всі ці жахіття зберігалась”, – сказав фотограф Костянтин Ліберов.
Зображення: Мінкульт
- У Києві відкрилась мультимедійна історична виставка “[Не]знищен[н]і“, присвячена репресіям проти української інтелігенції початку ХХ століття.
- 14 вересня у виставковому центрі на території Національного музею історії України у Другій світовій війні в експозиції “Україна – розп’яття” відкрилась виставка матеріалів, що свідчать про злочини Росії проти українських журналістів.
- 1 серпня, до річниці початку битви за Бахмут у Бабиному Яру відкрилася виставка “Бахмут – обличчя геноциду 1942-2022”.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.
Правоохоронці заочно оголосили підозру п’ятьом російським військовим, котрих вважають причетними до організації ракетного удару по Кривому Рогу 13 червня 2023 року.