Стратегічний порт Бельгії Антверпен отримає системи ППО NASAMS

Джерело: Politico.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер офіційно оголосив про плани розгортання сучасної системи протиповітряної оборони в порту Антверпена у 2027 році. Це рішення спрямоване на захист критично важливого економічного та військового вузла, який є ключовим для логістики США в Європі.

Вибір припав на норвезькі зенітно-ракетні комплекси NASAMS, які Бельгія закупила раніше. Головною перевагою системи є її сумісність із ракетами, що вже використовуються бельгійськими винищувачами F-16 та F-35.

“Це економічне та військове серце має бути захищене… У часи конфлікту цей гаЗ з трубопроводу Антверпен-Марсель є необхідним для забезпечення паливом усіх військових і цивільних аеропортів”, – зазначив війський експерт Йенс Франссен.

Через те, що нові закуплені комплекси надійдуть лише у 2028 році, Бельгія планує орендувати першу батарею безпосередньо у Норвегії вже наступного року. Новий штаб ППО розмістять в Урселі (Східна Фландрія), що дозволить одночасно прикривати порти Зебрюгге, Антверпена та Гента.

Зазначимо, що цей крок є частиною ширшої стратегії створення “оборонного купола” над регіоном Бенілюкс у тісній співпраці з Нідерландами. Посилення власних європейських систем ППО стало пріоритетом для Брюсселя через агресивну риторику Росії та зростаючу невпевненість у безумовних гарантіях безпеки з боку Вашингтона.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має розглянути перехід до голосування кваліфікованою більшістю у питаннях зовнішньої політики, аби надалі уникати системних блокувань рішень з боку окремих держав-членів.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж спільно з Лондоном проведуть саміт країн-однодумців, спрямований на відновлення Ормузької протоки.

Росія готова продовжувати постачання газу до Європейського Союзу за умови наявності залишків після задоволення попиту на альтернативних ринках.

13 квітня ціна на нафту марки Brent зросла вище 103 доларів за барель після того, як переговори між Вашингтоном і Тегераном не призвели до угоди, що загострило глобальну енергетичну кризу.

У Чорнобильській зоні більше п’яти років незаконно вирощують врожай. Нині прокуратура через суд намагається повернути державі 190 гектарів.