Суд над Марін Ле Пен: останні події та реакції довкола вироку ультраправій політикині

“Національне об’єднання” Марін Ле Пен визнали винною у розкраданні коштів Європарламенту. Вона не зможе балотуватись у президенти Франції у 2027 році.

Букви зібрали останні новини стосовно судового процесу, який потенційно може змінити політичний ландшафт Франції.

Винними у цій справі також визнали ще вісім депутатів Європарламенту від її партії. Суд оцінив загальну суму збитків у 2,9 мільйона євро, з яких Ле Пен особисто привласнила близько 474 000 євро. Вирок передбачає чотири роки позбавлення волі, штраф у 100 тисяч євро та заборону на участь у виборах протягом п’яти років, що набирає чинності негайно. Прокурори вимагали для політикині 10 років ув’язнення.

Слідство встановило, що партія “Національне об’єднання” систематично використовувала кошти Європарламенту на зарплати людям, які фактично працювали у партійній структурі, а не виконували обов’язки парламентських помічників. У суді наголосили, що всередині партії діяла система фіктивних контрактів, за якими кошти залишалися у депутатів.

Реакція ультраправих сил Європи

Вирок викликав хвилю обурення серед європейських ультраправих політиків. Маріон Марешаль, племінниця Ле Пен та депутатка Європарламенту, звинуватила суддів у політичному переслідуванні:

“Судді, які вважають себе вищими за суверенний народ, вирішили в судовій залі розправитися з тією, кого вони не змогли здолати на виборах. Це атака на демократію.”

Лідер нідерландських ультраправих Герт Вілдерс заявив, що вирок є “надто жорстким”, і висловив сподівання, що Ле Пен виграє апеляцію та зможе балотуватися у президенти Франції. Аналогічну думку висловили прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та заступник прем’єра Італії Маттео Сальвіні, який назвав рішення суду “військовою декларацією Брюсселя”.

Судова мотивація

Суддя Бенедикт де Пертюї пояснила рішення негайно заборонити Ле Пен балотуватися тим, що її участь у виборах могла спричинити “значне порушення громадського порядку”. Це рішення стало серйозним ударом по “Національному об’єднанню”, яке розглядало Ле Пен як головну кандидатуру на виборах 2027 року.

Наразі Ле Пен утримається від публічних коментарів, хоча планує виступити у вечірньому випуску новин на телеканалі TF1. Її партія заявила, що у випадку остаточного відсторонення Ле Пен їхнім кандидатом на виборах може стати 29-річний голова партії Жордан Барделла.

Кремль та європейські праві

Ле Пен, критикиня санкцій проти РФ, воєнної допомоги України та відома своєю дружбою з президентом РФ Володимиром Путіним, здобула сьогодні підтримку і з боку Кремля.

Прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що вирок Ле Пен є свідченням “відходу Європи від демократичних норм”. Подібні заяви прозвучали від правих політиків Бельгії, Іспанії та Румунії, які порівняли ситуацію з політичними переслідуваннями у тоталітарних режимах.

“Національне об’єднання” залишається без своєї найвідомішої лідерки, а її прихильники вбачають у вироку атаку на демократію та націоналістичний рух у Європі.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 22:00 1 квітня. Від початку цієї доби відбулося 141 бойове зіткнення. 

Російські війська суттєво знизили темпи просування в Україні у березні, попри гучні заяви глави РФ Володимира Путіна про посилення наступу на фронті. За даними OSINT-проєкту DeepState, який відстежує ситуацію на полі бою. У березні росіяни захопили лише 133 кв. км української території — це найнижчий показник з червня 2024 року, коли під контроль РФ перейшло 114 кв. км.

31 березня глави МЗС головних європейських країн заявили про готовність посилити підтримку України та запровадити нові санкції проти Росії, щоб змусити її погодитися на зупинення війни.

Міноборони кодифікувало та допустило до використання у ЗСУ автоматичний гранатомет AGL-53 калібру 40 мм вітчизняного виробництва, котрий можна встановлювати на бойових машинах або легкому всюдихідному транспорті.

Через початок повномасштабного вторгнення український важкоатлет Олександр Пєлєшенко залишив свою спортивну діяльність, аби стати на захист країни. Проходив службу в одній з бригад територіальної оборони Києва, далі був частиною 79-ї ОДШБр, з грудня 2022 доєднався до 47-ї ОМБр. Загинув спортсмен під час військової служби у травні минулого року.В пам’ять про Олександра Пєлєшенка відбудеться турнір з важкої атлетики  — змагання, що збере друзів, колег та атлетів різних рівнів підготовки, аби вшанувати силу, відданість та незламний дух героя.