Суд обрав Дмитрукові запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

Джерело: Букви

Печерський районний суд Києва заочно обрав запобіжний захід народному депутату Артему Дмитруку у вигляді тримання під вартою.

Суд задовільнив клопотання прокурора, який просив обрати для підозрюваного Дмитрука тримання під вартою, оскільки “жоден інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам”.

Стосовно Дмитрука здійснювалось два кримінальні провадження, їх об’єднали в одне (від 28.08).

Зауважимо, ДБР оголосило в міжнародний розшук Дмитрука, якого підозрюють у серії нападів на громадян.

Як повідомив Генеральний прокурор 25 серпня 2024 року, народному депутату України висунуто підозру у вчиненні низки злочинів. Серед них – напади на громадян і правоохоронців, замах на викрадення вогнепальної зброї тощо.

За даними слідства ДБР, під час перебування в Одесі підозрюваний разом зі спільниками напав на співробітника правоохоронного органу, який виконував свої службові обов’язки. Під час нападу депутат умисно завдав правоохоронцю тілесних ушкоджень і намагався викрасти його зброю.

В іншому інциденті, що стався в Києві, між депутатом і громадянином виникла суперечка, під час якої депутат завдав чоловіку кількох ударів, зокрема в голову. Внаслідок цього потерпілому було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, що підтверджено висновком експерта.

Народного депутата підозрюють у скоєнні таких злочинів:

  • умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу групою осіб у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків (ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України);
  • викрадення вогнепальної зброї групою осіб (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262 КК України);
  • умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК України);
  • грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (ч. 1 ст. 296 КК України).

Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс Генерального прокурора України.

Контекст

Генпрокурор повідомив про підозру чинному народному депутату за фактами вчинення нападів групою осіб на правоохоронця та військового, замаху на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганстві.

Зокрема підозрюваний, перебуваючи в Одесі, діючи з групою осіб, здійснив напад на співробітника правоохоронного органу. Він умисно заподіяв правоохоронцю тілесних ушкоджень та намагався викрасти у нього зброю.

Крім того, в інший період часу підозрюваний, перебуваючи в Києві, під час суперечки завдав військовому декількох ударів, зокрема, у ділянку голови. Відповідно до висновку експерта, внаслідок протиправних дій потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Своєю чергою, УП інформувала, що народний депутат Артем Дмитрук, який в Україні захищав церкву Московського патріархату, вже виїхав за кордон.

Нардеп незаконно покинув територію України у суботу, 24 серпня. Того ж дня він залишив територію Молдови і через аеропорт “Кишинів” полетів в Італію (рейс о 17:40 “Кишинів – Рим”).

Журналісти намагалися зв’язатися із Дмитруком, але його мобільний номер телефону більше не обслуговується.

24 серпня Дмитрук у Телеграм заявив, що його планують затримати, і невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки.

Раніше ми повідомляли, що Генеральний прокурор Андрій Костін зареєстрував кримінальні провадження проти народних депутатів Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які брали участь у бійці в Києві.

Також нагадаємо, серед тих, хто відмовився підтримати законопроєкт про заборону УПЦ МП, майже всі представники депутатських груп “Відновлення України” та “Платформи за життя та мир”. Серед них, наприклад, Юрій Бойко – народний депутат України, який неодноразово заявляв про утиски УПЦ МП. Нещодавно в мережі з’явилось відео, де він російською мовою закликає владу “бути милосердною до священників УПЦ МП”.

У переліку також  є Артем Дмитрук – обраний від “Слуги народу”, а зараз – позафракційний народний депутат України, розслідування щодо якого нещодавно опублікувало видання Bihus.Info. У ньому йдеться, що Артем Дмитрик співпрацює зі священником УПЦ МП Сергієм Чертиліним, якого підозрюють у низці злочинів проти України.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.