Суд у Греції підтримав екстрадицію втікача Плахотнюка до Молдови

Джерело: TV8

За рішенням Апеляційного суду Афін, втікача Володимира Плахотнюка мають екстрадувати до Молдови. Всі його активи залишаються у Греції.

Втім, остаточне рішення щодо екстрадиції ухвалить Міністерство юстиції Греції.

Плахотнюка затримали 22 липня в аеропорту Афін. Під час посадки він пред’явив паспорт на ім’я Кірсанов, що викликало підозри, позаяк, особа з таким прізвищем фігурувала у справі про крадіжку автомобілів в Афінах. Згодом прокурори видали ордери на арешт. Молдова подала дві заяви на екстрадицію олігарха – від Генеральної прокуратури та від Міністерства юстиції для розслідування ще трьох кримінальних справ.

Зауважується, що Плахотнюк відмовився від екстрадиції до Росії.

Грецькі правоохоронці під час обшуку вілли олігарха, а також під час його затримання в аеропорту, вилучили у 21 документ, що посвідчує особу. Серед них – паспорти, посвідчення особи та водійські права, нібито видані владою Молдови, Румунії, Росії, України, Болгарії, Іраку та Вануату.

Володимир Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. Деякий час він проживав у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним.

У Молдові на Плахотнюка видали ордери на арешт у трьох кримінальних справах. У липні 2023 року прокуратура передала до суду справу, в якій Плахотнюка звинувачують у причетності до крадіжки мільярда доларів із молдавських банків у 2014 році. За даними слідства, через компанії, підконтрольні Ілану Шору, Плахотнюк отримав 39 млн доларів і 3,5 млн євро.

7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.

За даними Інтерполу, він має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. При цьому МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений.

У лютому колишнього лідера Демократичної партії Молдови Володимира Плахотнюка оголосили в міжнародний розшук за звинуваченнями у створенні злочинної організації, шахрайстві, відмиванні грошей, а також зловживанні владою. Про це повідомила очільниця Антикорупційної прокуратури Молдови Вероніка Драгалін, оприлюднивши посилання на “червоне сповіщення” Інтерполу.
З початку повномасштабної війни Україна подала понад 70 запитів до Інтерполу для розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців, але жодного з них не було опубліковано.

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.