Суд залишив підозрюваного у держзраді нардепа Шевченка під вартою

Джерело: Суспільне

7 січня Печерський райсуд Києва продовжив до 7 березня запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваного у державній зраді нардепа Євгенія Шевченка без права внесення застави.

Сторона обвинувачення встановила, що під час досудового розслідування з моменту взяття Шевченка під варту, окремі відеозаписи, що були розміщені на YouTube й слугували доказами у держзраді — були знищені.

У разі обрання мʼякого або більш альтернативного запобіжного заходу, він може переховуватися за межами України, — зазначив прокурор Яків Слісаренко.

Своє. чергою, адвокат нардепа заявив, що немає доказів, що канал на YouTube, з якого видалили записи може належати його підзахисному. Захисник нардепа просив застосувати не повʼязаний з триманням під вартою запобіжний захід.

Також про взяття на поруки суд просили нардепи від депутатської групи “Відновлення України” (утворилась після заборони ОПЗЖ), Антоніна Славицька та Анатолій Бурміч.

Тоді як Шевченко назвав справу “політичним замовленням”. Він наголосив, що відеозаписи за його участі виставляли інші люди, а він “просто висловлював власну думку”. Нардеп додав, що втікати з України “не вигідно”.

За даними СБУ, ДБР та Офісу генпрокурора, зібрано докази, що вказують на можливу діяльність депутата на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України.

Слідство встановило, що Шевченко почав публічно поширювати недостовірну інформацію ще у 2021 році. Зокрема, він заявляв про відсутність загрози повномасштабного російського вторгнення з території Білорусі.

Також відомо про його контакти з представниками білоруського посольства після інциденту у вересні 2020 року, коли Шевченко зайшов на трибуну парламенту з прапором Білорусі.

Як свідчать матеріали слідства, депутат нібито систематично здійснював інформаційну діяльність на користь держави-агресора. Комплексна психолого-лінгвістична та військова експертиза підтвердила шкоду, якої завдала ця діяльність національній безпеці.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.