Судан запропонував Росії військову базу на ключовому маршруті між Європою та Азією – WSJ
Джерело: The Wall Street Journal
Влада охопленого громадянською війною Судану запропонувала Москві укласти 25-річну угоду про співпрацю, котра передбачає створення російської військової бази на узбережжі Червоного моря в обмін на постачання.
Згідно з планом, Росія зможе розмістити на базі до 300 військовослужбовців і поставити на чергування до чотирьох військових кораблів, “включно з атомними”. Об’єкт мають намір створити або в Порт-Судані, де РФ уже намагалася розгорнути свою базу, або в іншому, поки не названому, місці на узбережжі Червоного моря. З Порт-Судана Москва отримає можливість моніторити морські перевезення через Суецький канал — ключовий маршрут між Європою та Азією, яким проходить близько 12% світової торгівлі, пояснює WSJ.
Проєкт угоди, переданий Росії ще у жовтні, також передбачає надання Кремлю доступу до гірничодобувних концесій у Судані, котрий є третім за обсягами виробником золота в Африці.
Своєю чергою, за право користування суданськими територіями, Росія має передати військовому режиму країни, що воює з повстанцями Сил швидкого реагування, сучасні російські системи ППО та інше озброєння на пільгових умовах. Посадовці пояснили, що влада Судану гостро потребує таких постачань, однак угода з Москвою може ускладнити відносини Хартума зі США та ЄС, які виступають проти посилення російського й китайського впливу у регіоні.
Американський високопосадовець у коментарі виданню зауважив, що поява російської бази в Лівії або Порт-Судані розширить можливості РФ демонструвати силу та дозволить їй “діяти безкарно”.
Раніше Сполучені Штати в ООН звинуватили Росію у фінансування війни у Судані. Щобільше, США впевнені, що Кремль підтримує обидві воюючі сторони.
Війна на території Судані розпочалася у квітні 2023 року на тлі боротьби за владу між збройними силами Судану та воєнізованими силами швидкої підтримки (RSF) перед запланованим переходом до громадянського управління, що призвело до кризи та голоду.
У листопаді 2024 року Росія наклала вето на проєкт резолюції радбезу ООН, яким обидві сторони закликали до негайного припинення вогню та забезпечення доставки гуманітарної допомоги. Решта 14 членів Радбезу підтримали резолюцію.
- Правозахисниця Гала аль-Кариб повідомила про понад сотню самогубств серед жінок у Судані, що сталися на тлі посилення насильства та зґвалтувань з боку “Сил швидкого реагування” (RSF). Сексуальне насильство використовується як зброя проти цивільного населення, що підкреслює серйозність гуманітарної кризи в країні.
- У Судані триває масштабна гуманітарна катастрофа, де в п’яти регіонах офіційно підтверджено голод, повідомила Едем Восорну з Управління ООН з координації гуманітарних справ.
- У Судані заколотники з раніше проурядової воєнізованої організації Сил швидкого реагування (RSF) збили вантажний літак Іл-76, на борту якого, ймовірно, перебували російські громадяни.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.