Судан запропонував Росії військову базу на ключовому маршруті між Європою та Азією – WSJ
Джерело: The Wall Street Journal
Влада охопленого громадянською війною Судану запропонувала Москві укласти 25-річну угоду про співпрацю, котра передбачає створення російської військової бази на узбережжі Червоного моря в обмін на постачання.
Згідно з планом, Росія зможе розмістити на базі до 300 військовослужбовців і поставити на чергування до чотирьох військових кораблів, “включно з атомними”. Об’єкт мають намір створити або в Порт-Судані, де РФ уже намагалася розгорнути свою базу, або в іншому, поки не названому, місці на узбережжі Червоного моря. З Порт-Судана Москва отримає можливість моніторити морські перевезення через Суецький канал — ключовий маршрут між Європою та Азією, яким проходить близько 12% світової торгівлі, пояснює WSJ.
Проєкт угоди, переданий Росії ще у жовтні, також передбачає надання Кремлю доступу до гірничодобувних концесій у Судані, котрий є третім за обсягами виробником золота в Африці.
Своєю чергою, за право користування суданськими територіями, Росія має передати військовому режиму країни, що воює з повстанцями Сил швидкого реагування, сучасні російські системи ППО та інше озброєння на пільгових умовах. Посадовці пояснили, що влада Судану гостро потребує таких постачань, однак угода з Москвою може ускладнити відносини Хартума зі США та ЄС, які виступають проти посилення російського й китайського впливу у регіоні.
Американський високопосадовець у коментарі виданню зауважив, що поява російської бази в Лівії або Порт-Судані розширить можливості РФ демонструвати силу та дозволить їй “діяти безкарно”.
Раніше Сполучені Штати в ООН звинуватили Росію у фінансування війни у Судані. Щобільше, США впевнені, що Кремль підтримує обидві воюючі сторони.
Війна на території Судані розпочалася у квітні 2023 року на тлі боротьби за владу між збройними силами Судану та воєнізованими силами швидкої підтримки (RSF) перед запланованим переходом до громадянського управління, що призвело до кризи та голоду.
У листопаді 2024 року Росія наклала вето на проєкт резолюції радбезу ООН, яким обидві сторони закликали до негайного припинення вогню та забезпечення доставки гуманітарної допомоги. Решта 14 членів Радбезу підтримали резолюцію.
- Правозахисниця Гала аль-Кариб повідомила про понад сотню самогубств серед жінок у Судані, що сталися на тлі посилення насильства та зґвалтувань з боку “Сил швидкого реагування” (RSF). Сексуальне насильство використовується як зброя проти цивільного населення, що підкреслює серйозність гуманітарної кризи в країні.
- У Судані триває масштабна гуманітарна катастрофа, де в п’яти регіонах офіційно підтверджено голод, повідомила Едем Восорну з Управління ООН з координації гуманітарних справ.
- У Судані заколотники з раніше проурядової воєнізованої організації Сил швидкого реагування (RSF) збили вантажний літак Іл-76, на борту якого, ймовірно, перебували російські громадяни.
Військові М’янми відповідальні за загибель щонайменше 702 цивільних протягом шести місяців виборчого періоду. Новий звіт ООН описує різке погіршення ситуації з правами людини в М’янмі на тлі контрольованих військовими виборів. Найбільшим джерелом руйнувань і жертв, за оцінкою організації, залишаються авіаудари.
Федеральний суд у Вашингтоні заблокував адміністрації Дональда Трампа використання оновленої імміграційної бази SAVE для перевірки виборчих списків штатів. Правозахисники попереджали, що така система може помилково позбавити права голосу законних виборців.
Верховний суд Іспанії засудив колишнього міністра транспорту Хосе Луїса Абалоса до 24 років ув’язнення у справі про корупцію під час закупівлі масок у пандемію COVID-19. Його колишній помічник Кольдо Гарсія отримав 19 років.
Група податкових експертів і колишніх посадовців IRS заявила в суді, що Міністерство юстиції США незаконно надало Дональду Трампу, його родині та бізнесу захист від податкових перевірок. На їхню думку, така домовленість може порушувати конституційну заборону на отримання президентом додаткової вигоди від держави.
Прямі збитки житловим і нежитловим будівлям на півдні Лівану після нової війни між Ізраїлем і “Хезболлою” оцінили приблизно у $1,38 млрд. За даними UNDP і ліванського Національного центру наукових досліджень, повністю зруйновано понад 11 тисяч будівель.