Світові постачання нафти під загрозою краху на кшталт 1970-х

Світовий енергетичний ринок постає перед структурною кризою, оскільки конфлікт на Близькому Сході фактично перекриває одну з найважливіших морських артерій світу.

Згідно з новим звітом Global Energy Weekly від BofA Global Research, перевезення нафти й нафтопродуктів через Ормузьку протоку обвалилися з приблизно 20 мільйонів барелів на добу (мбд) до менш ніж 2 мбд.

Аналітики попереджають, якщо ці перебої триватимуть понад кілька тижнів, світу загрожує руйнування ланцюгів постачання, подібне до масштабних енергетичних криз 1970-х років.

Стратегічний дефіцит

Світові ціни на нафту поки що не повністю відобразили масштаб шоку — переважно завдяки екстреним вивільненням із запасів. Водночас супутникові дані свідчать про стрімке посилення дефіциту на ринку.

BofA суттєво переглянув базові прогнози з урахуванням тривалішого конфлікту, заклавши масштабний дефіцит постачання на рівні 4 мбд у другому кварталі 2026 року. Відповідно, компанія підвищила свій середньорічний прогноз ціни на нафту марки Brent до 92,50 долара за барель.

У звіті наголошується на зростанні розриву між виробниками та споживачами. Поки у країнах Перської затоки, які не можуть експортувати, запаси швидко накопичуються, держави-споживачі змушені скорочувати резерви нестійкими темпами.

Обмежене компенсування постачань можливе через трубопроводи Саудівської Аравії та ОАЕ. У BofA вважають, що тривалий дефіцит вимагатиме скорочення світового попиту на енергоносії на 4–5% у річному вимірі.

Нормування попиту

Відсутність швидких альтернатив нафті, особливо в транспортному та нафтохімічному секторах, створює значний ризик “нормування попиту”. Аналітики BofA зазначають, що нинішня самовпевненість ринку, заснована на очікуваннях короткотривалої війни, може невдовзі змінитися різкою ціновою волатильністю.

Якщо конфлікт триватиме ще 2–4 тижні, глобальний ланцюг постачання нафти може досягти критичної точки, що змусить до вимушеного скорочення споживання енергії для балансування ринку.

Головне занепокоєння інституційних інвесторів нині стосується не лише цін, а й фізичної доступності ресурсів. Енергетичні потоки формують стагфляційний тиск на світову економіку, коли висока вартість енергії поєднується з фізичною неможливістю доставити ресурси до ключових нафтопереробних центрів.

• Два танкери з російською нафтою, котрі спершу прямували до Східної Азії, зрештою змінили курс на Індію, що свідчить про те, що Нью-Делі стає стрімко приймати сиру нафту на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході.
• Світовий енергетичний ринок зафіксував історичний стрибок цін на фізичну нафту. У четвер вартість сорту Dated Brent, який є еталоном для реальних торговельних операцій у Північному морі, піднялася до 141,37 доларів за барель. Це абсолютний максимум за останні 18 років, що перевищує навіть пікові показники початку 2022 року.
• Глобальна транспортна криза в Ормузькій протоці породила новий феномен у морській логістиці. Нафтові трейдери та судновласники почали використовувати так звані “танкери-зомбі” — судна з ідентифікаційними даними кораблів, які вже тривалий час були відправлені на металобрухт.