Свириденко: Усі члени ЄС дали «зелене світло» початку переговорів про вступ України
Джерело: Юлія Свириденко/X
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.
Фантастичні новини, – написала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. – Ми стали на крок ближче до вступу до ЄС: впевнено рухаємося до мети.
🇪🇺🇺🇦 Fantastic news — all EU member states have given the green light to open Cluster 1 in accession talks with Ukraine and Moldova.
We are one step closer to the EU membership: steadily moving towards our goal.
Thank you to @CY2026EU and all EU members for keeping pace and…
— Yulia Svyrydenko (@Svyrydenko_Y) June 3, 2026
Кіпр, котрий нині головує у ЄС ініціював підготовку до офіційного початку переговорів з обома країнами стосовно першого блоку тем, пов’язаного із забезпеченням верховенства права та демократичних стандартів. Це знаменує собою “важливу віху” на шляху європейської інтеграції України та Молдови.
Додамо, технічні консультації між Україною та Угорщиною щодо прав угорської національної меншини просуваються, що може дозволити у червні відкрити два переговорні кластери в межах процесу вступу до Європейського Союзу.
Раніше ЗМІ повідомляли, що після двох років очікування Україна й Молдова “дуже ймовірно” відкриють між 16 та 19 червня щонайменше перший із шести кластерів переговорів про вступ до ЄС – той, що стосується основних прав, правосуддя та державного управління.
Початок переговорів мають схвалити держави-члени ЄС на засіданні Ради з загальних питань. Згодом процес мають підтвердити на саміті європейських лідерів 18–19 червня, у якому вперше візьме участь новообраний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.
Тим часом Естонія закликала Європейський Союз пришвидшити процес вступу України та відкрити всі шість переговорних розділів до червневого саміту.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні статус асоційованого члена ЄС без права голосу на час переговорів. За його планом, Україна могла б делегувати представника до Єврокомісії без права голосу, направляти представників до Європарламенту та поступово отримувати доступ до бюджету ЄС.
Також Франція закликала до надання Україні “символічних” пільг на етапі підготовки до вступу.
Водночас Цахкна заявив, що ЄС повинен рухатися за вже узгодженим шляхом розширення та до червневого саміту відкрити всі шість переговорних кластерів для України та Молдови. Він додав, що альтернативні формати не сприятимуть процесу інтеграції.
Голова комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхельсон додав, що ані Таллінн, ані Київ не зацікавлені в ідеї “асоційованого членства” замість повноцінного вступу до ЄС.
Сподівання України
Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка висловив сподівання стосовно того, що незабаром вдасться відкрити усі шість кластерів у межах перемовин про вступ України в ЄС.
Сподіваюся, це (відкриття переговорних кластерів – ред.) станеться швидко, хоча з Брюсселем ніколи не знаєш напевно, тому ніхто не називає конкретних дат. Але на цей момент ми не бачимо перешкод. Подивимося, що буде далі. Наше завдання – зосередитися на закритті глав. Тож сподіваюся, що цього року ми почуємо, що певні глави можна вважати закритими, – зазначив Качка.
Зауваживши, що це відкриває можливість наступного року говорити про ширшу інтеграцію до внутрішнього ринку.
Додамо, у переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.
Зауважимо, амбітний план Європейської комісії щодо прискореного приєднання України до Євросоюзу до 2027 року фактично знято з порядку денного. Під час дипломатичної вечері в Брюсселі посли країн-членів дали чітко зрозуміти Бйорну Зайберту, голові апарату Урсули фон дер Ляєн, що вони не підтримають модель “зворотного розширення”, яка концепція передбачала прийняття країни до складу блоку з подальшим поступовим виконанням вимог. Дипломати назвали такий підхід нереалістичним і таким, що створює марні ілюзії.
Що таке кластер
Кластер – це не окрема інституція чи організація, а тематична частина правової бази ЄС – acquis, яку має запровадити країна-кандидат у своє законодавство. Кожен кластер представляє певну сферу політики ЄС, як-от: довкілля, енергетика, сільське господарство, внутрішній ринок, зовнішні відносини тощо.
Відповідно до методології переговорів про вступ до ЄС, переговорний процес із країною-кандидатом розподілений на шість кластерів, які охоплюють 33 переговорних розділи.
Задля вступу Україна повинна гармонізувати своє законодавство з Євросоюзом за шістьма кластерами:
- Основи процесу вступу до ЄС (Fundamentals),
- Внутрішній ринок (Internal Market),
- Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток (Competitiveness & Inclusive Growth),
- Зелений порядок денний та стале з’єднання (Green Agenda & Sustainable Connectivity),
- Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості (Resources, Agriculture & Cohesion),
- Зовнішні відносини (External Relations).
Перший Кластер – найважливіший, оскільки серед іншого він охоплює економічні критерії готовності, реформу державного управління, функціонування демократичних інститутів, верховенство права тощо. Він відкривається першим і закривається останнім. У процесі перемовин Євросоюз проводить “скринінг”: чи наблизила країна законодавство до вимог ЄС і чи провела реформи.
Другий Кластер охоплює ключові напрямки функціонування Єдиного ринку ЄС. Мова про вільний рух товарів, послуг, робочої сили та капіталу, конкуренцію, інтелектуальну власність, фінансові сервіси, захист прав споживачів тощо. Ці зміни є важливими для українського бізнесу та громадян.
Третій кластер стосується інформаційної безпеки та медіа, оподаткування, освіти і культури, соціальної політики тощо.
Четвертий кластер охоплює екологічний напрямок: збереження довкілля, заходи щодо боротьби зі кліматичними змінами, розвиток енергетики, транспортну політику тощо.
П’ятий кластер серед іншого передбачає реформи в аграрній сфері, зміни в фітосанітарній політиці, продовольчій безпеці.
Шостий кластер визначає роль України у спільній зовнішній політиці, безпеці та обороні ЄС. Це зокрема, означає внесок України у стабільність ЄС та захист від потенційних загроз.
- Речниця Єврокомісії Паула Пінью заявила, що Європейський Союз не може самостійно визначати точну дату вступу України.
- Климпуш-Цинцадзе розкритикувала заяви Володимира Зеленського стосовно “технічної готовності України до членства в ЄС вже у 2027 році”.
- Президент Володимир Зеленський сподівається, що “одна особа” в Європейському Союзі не блокуватиме виділення 90 млрд євро репараційного кредиту ЄС, інакше адресу цієї особи нададуть воїнам ЗСУ.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.