Сильні дощі, які кілька днів поспіль випадали у Європі, є наслідком глобального потепління

Джерело: The Guardian

Дослідники виявили, що на інтенсивність опадів, які чотири дні поспіль випадали у Європі цього місяця, вплинуло глобальне потепління.

Всесвітня метеорологічна асоціація (WWA) повідомила, що через зміни клімату дощі стали щонайменше на 7% інтенсивнішими. Через це під час нещодавніх опадів деякі європейські міста затопило.

“Тенденція зрозуміла. Якщо люди продовжать забруднювати атмосферу викидами видобувного палива, ситуація стане ще гіршою”, – сказав Богдан Хойницький, польський кліматолог.

Шторм “Борис” зупинився над Центральною Європою у середині вересня та залив рекордною кількістю опадів Австрію, Чехію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину. Сильні дощі призвели до повені, яка забрала життя людей та зруйнувала домівки.

Дослідники зауважили, що профілактичні заходи допомогли зменшити кількість жертв у порівнянні з аналогічними паводками у 1997 та 2002 роках. Вони закликали удосконалити захист від паводків, систему оповіщення та плани реагування на стихійні лиха.

“Ці повені показують, якими дорогими стають зміни клімату. Навіть після кількох днів підготовки повінь все одно зруйнувала тисячі будинків та змусила ЄС виділити 10 мільярдів євро допомоги”, – зауважила Мая Вальберг, консультантка Кліматичного центру Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Вчені порівняли кількість опадів у вересні у Центральній Європі з кількістю змодельованої для світу, в якій на 1,3 градуса холодніше від рівня глобального потепління, спричиненого діями людини.

Фізики виявили, що кожен градус Цельсія потепління дозволяє повітрю утримувати на 7% більше вологи. Однак це залежатиме від наявності води. Дощі в Центральній Європі почалися, коли холодне повітря з Арктики зустрілося з теплим вологим повітрям із Середземного та Чорного морів.

Тепліші моря підсилюють дощову частину гідрологічного циклу, хоча тенденція на частині суші до засухи, – сказав Мирослав Трнка, кліматолог з Інституту дослідження глобальних змін.

Він порівняв фактори, які призводять до сильних опадів, із грою в лотерею. Збільшення ризику через глобальне нагрівання, за його словами, схоже на купівлю лотерейних білетів, коли з часом ти купуєш їх все більше, аби вписувати більше комбінацій чисел для виграшу.

“Якщо ви будете робити ставки досить довго, у вас буде більше шансів на джекпот”, – сказав Трнка.

Дослідження засвідчило, що сильніші чотириденні опади можуть випасти, якщо спека у світі стане на 2 градуси вище доіндустріального рівня. У такому випадку інтенсивність опадів збільшиться на 5%, а їх ймовірність – на 50%.

Є й інші фактори, які можуть вплинути на це. Наприклад, хвилястість струменевого потоку, яка, на думку деяких вчених, все більше затримує погодні системи в одному місці у результаті глобального нагрівання. Дослідження, опубліковане в Nature Scientific Reports, свідчить, що такі системи блокування збільшаться за середніх і найгірших сценаріїв викидів.

“Ці великі шторми, відрізані від струменевого потоку, здатні застоюватися в одному місці та виробляти величезну кількість опадів, що підживлюється підвищеною вологістю і енергією океанів, які є рекордно гарячими”, – сказала кліматологиня Хейлі Фаулер.

Вона додала, що ці “заблоковані” повільні шторми стають частішими і, за прогнозами, будуть посилюватися з додатковим потеплінням”.

“Питання полягає не в тому, чи потрібно нам адаптуватися до більшої кількості таких типів шторму, а в тому, чи можемо ми”, – наголосила Фаулер.

WWA назвала тиждень після шторму “Борис” “гіперактивним”, оскільки 12 стихійних лих по всьому світу сформували її критерії для аналізу – більше ніж за будь-який тиждень в історії організації.

Дослідження не намагалося визначити, наскільки глобальне нагрівання збільшило руйнування, спричинені дощами, але дослідники сказали, що навіть незначне збільшення кількості опадів непропорційно збільшує збитки.

“Майже скрізь у світі невелике збільшення кількості опадів призводить до такого ж збільшення повеней. Але це призводить до суттєвого збільшення кількості збитків, – сказала кліматологиня Фрідеріке Отто.

Дослідження свідчать, що через танення льодовиків внаслідок глобального потепління, обертання Землі сповільнюється, відтак тривалість кожної доби стає довшою, оскільки зникнення льоду змінює форму планети.