Синоптики пояснили, чому виникають грози і чим вони небезпечні
Джерело: Український гідрометеорологічний центр.
В Україні грози найчастіше виникають у теплий період року, коли тепле вологе повітря підіймається вгору й формує потужні купчасто-дощові хмари. Фахівці Рівненського обласного центру з гідрометеорології пояснили, чому одні грози швидко минають, а інші перетворюються на небезпечні явища зі зливами, градом і шквалами.
Для формування грози потрібне поєднання кількох чинників: вологого теплого повітря біля землі, холоднішого повітря у верхніх шарах атмосфери та механізму підйому. Його можуть запускати атмосферні фронти, гірський рельєф, морські бризи, збіжність приземних вітрів або сильний денний прогрів поверхні. Зимові грози в Україні трапляються вкрай рідко.
Синоптики пояснили, чому виникають грози і чим вони небезпечні
Грози бувають фронтальними та внутрішньомасовими. Близько 70% із них мають фронтальне походження, найчастіше пов’язане з холодними фронтами. У таких випадках холодне повітря витісняє теплу й вологу масу вгору, через що швидко розвивається конвекція. Фронтальні грози часто формуються смугами завширшки в десятки кілометрів і можуть супроводжуватися шквалами, зливами та градом.
За даними метеорологів, у середньому одна з 10 гроз супроводжується градом.
Гроза починається з розвитку купчастих хмар, які ростуть разом із висхідними потоками теплого повітря. Якщо атмосферна нестійкість зберігається, вони перетворюються на купчасто-дощові хмари. Саме тоді з’являються інтенсивні опади, блискавки, грім, град, сильні пориви вітру та різке погіршення видимості.
Синоптики пояснили, чому виникають грози і чим вони небезпечні
Блискавка виникає через розділення електричних зарядів усередині хмари, де стикаються краплі води, кристали льоду та градини. Грім є наслідком різкого розширення повітря, нагрітого каналом блискавки. Відстань до грози можна приблизно визначити за часом між спалахом і громом: три секунди відповідають приблизно одному кілометру.
Сила грози залежить, зокрема, від вертикального зсуву вітру – зміни швидкості або напряму вітру з висотою. За слабкого зсуву зазвичай виникають короткочасні однокоміркові грози, які тривають 30-60 хвилин. Багатокоміркові системи охоплюють більші території та можуть приносити сильні опади, град і руйнівний вітер. Найнебезпечнішими є суперкомірки – потужні грози з обертовим висхідним потоком, які іноді здатні породжувати торнадо.
Синоптики пояснили, чому виникають грози і чим вони небезпечні
Попри сучасні радари, супутники, карти блискавичної активності та погодні моделі, точно передбачити місце й час виникнення грози досі складно. Її розвиток часто залежить від локальних змін вологості, прогріву поверхні, нестійкості атмосфери та структури вітру.
Синоптики готують попередження про грози та супутні явища заздалегідь або тоді, коли виникають сприятливі метеоумови. При цьому град, сильний дощ і шквали можуть мати не лише жовтий, а й помаранчевий або червоний рівень небезпеки.
На метеостанціях спостереження ведуть цілодобово. Початком грози вважають перший удар грому, навіть якщо блискавку не було видно. Завершенням – останній удар грому, якщо протягом наступних 15 хвилин він не повторювався.
Синоптики пояснили, чому виникають грози і чим вони небезпечні
У середньому на рівнинних територіях України фіксують до 27-30 днів із грозами на рік. У гірських районах Українських Карпат цей показник сягає 45 днів, у Закарпатті – 36, на південному заході – до 33. На узбережжях Чорного й Азовського морів грози трапляються рідше – приблизно 15-22 дні на рік.
Серед цікавих фактів метеорологи називають те, що щодня на Землі спостерігається близько 44 тис. гроз, а щохвилини виникає приблизно 100 розрядів блискавки. Найдовша зафіксована блискавка простягнулася більш ніж на 700 км. Світовим рекордсменом за кількістю гроз вважають озеро Маракайбо у Венесуелі, де вони можуть виникати понад 200 ночей на рік.
Блискавки також мають екологічне значення: під час розряду атмосферний азот зв’язується і разом із дощем потрапляє в ґрунт, удобрюючи його. Водночас так звані “сухі” грози, які проходять майже без опадів, можуть спричиняти лісові пожежі.
- 1 липня в Україні переважатиме малохмарна та спекотна погода. Опадів на більшості території не прогнозують, однак у західних областях можливі грози, град і шквали.
Російські окупанти атакували ударним безпілотником склад маркетплейсу Rozetka. Унаслідок удару загинув один працівник, ще семеро людей зазнали поранень.
У Будапешті громадський транспорт працюватиме за новим режимом, щоб зменшити споживання електроенергії. Метро та трамваї повільніше набиратимуть швидкість, а декоративне освітлення будівлі парламенту та споруд Будайського замку тимчасово вимкнуть.
Очевидець російської атаки на Солом’янський район міста Києва розповів про перші хвилини після прильоту і те, що справді знадобилося йому.
Російські окупанти завдали удару FPV-дроном по рейсовому мікроавтобусу на Дніпропетровщині. Унаслідок атаки постраждали семеро людей, серед них – 16-річний хлопець.
Російські окупанти атакували автозаправну станцію в Миколаївському районі ударним безпілотником “Клин”.