Сирський привітав військових капеланів ЗСУ
Джерело: Олександр Сирський/Telegram
12 жовтня Головнокомандувач Збройних сил генерал Олександр Сирський висловив вдячність військовим капеланам за віддане служіння та щоденну працю на користь українських оборонців.
Шановні військові капелани Збройних Сил України — духовні наставники українського війська! Щиро вітаю вас із Днем військового капелана! Ваше служіння – свідчення високої духовної місії, жертовної любові і вірності Богові та Україні.
Сирський наголосив, що у складних умовах війни капелани залишаються поруч із нашими воїнами – підтримують їхню віру, дарують надію, допомагають зберігати людяність і гідність навіть у найтяжчі хвилини.
Ви опікуєтеся пораненими й ветеранами. Ви поруч із родинами військовослужбовців, родинами наших загиблих побратимів та посестер. Своєю молитвою, мудрим словом і добрим серцем ви зміцнюєте дух українських воїнів, без якого неможлива віра в нашу українську перемогу.
За словами Головнокомандувача ЗСУ він пишається тим, що капеланське служіння у Збройних Силах України обʼєднало представників основних релігійних конфесій – християн, мусульман та іудеїв. Так, додав він, Україна демонструє світові унікальний досвід міжконфесійного миру та співпраці між конфесіями у справі підтримки оборони держави.
Дякую кожному військовому капелану за віддане служіння та щоденну працю на користь українських воїнів. У цей день схиляю голову в молитві і памʼяті про українських капеланів, загиблих від рук російських убивць. Нехай Всевишній оберігає і зміцнює кожного українського капелана у його служінні, – резюмував генерал.
Зауважимо, у Збройних силах України наразі служать понад 300 священників та богословів від 13 релігійних організацій.
Капеланське служіння у ЗСУ офіційно розпочалося з 2021 року, але фактично з’явилося ще на початку російського вторгнення в Крим та на схід України у 2014 році.
Сьогодні, 12 жовтня, в Україні відзначають День військового капелана, заснований на честь святого Мартина Милостивого, єпископа Турського, якого вважають покровителем військового духовенства та капеланства.
- Капелан 2 Інтернаціонального легіону оборони України Падре виріс у Бразилії серед українців. Військова родинна традиція, знання історії та віра зрештою привели його в Легіон. Тут своєю щоденною службою – і військовою, і душпастирською – легіонер мотивує бійців різного віросповідання із різних куточків планети пліч-о-пліч з українцями давати відсіч російському окупанту. Він носить зброю для захисту свого життя та своєї пастви, але намагається не користуватися нею, адже бачить перед собою іншу місію: нести віру і Слово Боже.
- Міністерство оборони України затвердило нове Положення про діяльність Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міноборони. Персональний склад ради затверджується міністром оборони.
- Українські військові капелани успішно завершили курс підвищення кваліфікації на території Німеччини.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.