СЗРУ: Білоруси дедалі частіше вважають Росію загрозою, ніж США
Джерело: СЗРУ
Жителі білоруських міст дедалі чіткіше відмежовують власну ідентичність від російської. За даними дослідження iSANS, лише 26 % вважають спільність мови об’єднувальним чинником для двох народів – проти 37 % у 2014 році. Частка тих, хто називає спільне минуле головним зв’язком, впала з 55 % до 37 %.
Загалом із дев’яти можливих “точок єдності” з РФ зниження зафіксоване у восьми. Водночас утричі зросла частка тих, хто вважає, що білорусів і росіян не об’єднує нічого (6 %).
Ставлення до російської агресії в Україні також демонструє розрив: у вересні 2025 року проти війни висловилися 34 % опитаних білорусів, тоді як підтримали – 27 %. Ще 69 % заявили про необхідність мирних переговорів.
Вперше зафіксовано, що Росію білоруси частіше вважають небезпекою, ніж США. Якщо у квітні 2024 року лише 13 % бачили в РФ загрозу, то у вересні 2025-го – вже 18 %. Для США цей показник знизився з 24 % до 14 %.
84 % респондентів вважають себе патріотами. Для більшості патріотизм означає любов до білоруської культури та історії (57 %), чесну працю і дотримання законів (51 %), турботу про майбутнє країни (50 %). Лояльність до влади опинилася майже на останньому місці – лише 28 %.
Попри низькі показники використання білоруської мови, її символічна роль зростає: за 11 років частка тих, хто вважає її об’єднувальним чинником, піднялася з 17 % до 23 %.
У зовнішній політиці 40 % виступають за нейтралітет, 36 % – за орієнтацію на Росію, 15 % – на Європу. Водночас довгострокова динаміка свідчить про ослаблення проросійських настроїв: частка прихильників інтеграції з РФ знизилася з 74 % у 2014 році до 55 % у 2025-му.
Разом з тим, кількість білорусів, які підписали контракт на службу в російській армії у 2022 році, майже в сто разів менша, ніж за перше півріччя 2025 року.
- На Волині Служба безпеки України затримала агента білоруського КДБ, який шпигував за українськими військовими поблизу північного кордону. За даними слідства, 24-річний місцевий мешканець, що не мав постійної роботи, шукав “легкі гроші” в Telegram і натрапив на пропозицію співпраці з білоруськими спецслужбами.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.