СЗРУ: Росія втрачає статус найбільшого аграрного експортера, масово скуповуючи продукти КНР
Джерело: Служба зовнішньої розвідки
В Росії урожай-2025 став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху. Зокрема лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; водночас у липні постачання зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
Зауважується, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
Згідно з розвідданими, щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить близько трьох мільйонів тонн зерна.
2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за підсумками І півріччя 2025 року на 14,6 %, – додали у повідомленні.
Та разом з тим, нині в РФ фіксують стрімке нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол. США), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол. США ). Зокрема через нестачу своєї агропродукції РФ вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол. США, що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. США (+50 % порівняно з 2024 роком).
Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту. Скорочення ж валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. США до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста, – резюмували у відомстві.
- Росія з 2022 року вивезла з України близько 15 млн тонн зерна. У 2025 році окупанти планують зібрати на Луганщині приблизно 1 млн тонн зерна, здебільшого пшениці.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.