«Там все погане»: у Києві журналіст запитував людей, що вони знають про оборону Маріуполя

Джерело: український журналіст Денис Кошельник на YouTube

Український журналіст Денис Кошельник пройшовся вулицями Києва, запитуючи у перехожих, що вони знають про оборону Маріуполя, “Азовсталі” та полон бійців “Азову”. Наприкінці відео він взяв інтерв’ю в захисника “Азовсталі” Віктора “Лелеки”, якого вдалося обміняти 11 червня 2023 року.

Захисники обороняли Маріуполь з 24 лютого 2022 року до травня 2022 року, коли вище керівництво країни віддало наказ здатися у полон майже 2 500 бійцям. Місто перебувало в облозі з початку березня — не було зв’язку, світла тощо. Водночас неможливо було підвозити боєприпаси, медикаменти, провізію, військових, а сили РФ переважали вдесятеро.

Одним з перших опитуваних показали чоловіка, в якого запитали: “Що ви знаєте про оборону Маріуполя?”. Він відповів :”Нічого, я нічого не знаю. Не читаю новини”, додавши, що: “Я не люблю себе загружувати поганими новинами і я за добро, а там все погане”.

Скріншот з YouTube

Частина заявляли, що знають, що оборона тривала близько 90 днів (всього бійці утримували місто 86 днів, – ред.), а також, що читали про Маріуполь у новинах. Важливо зауважити, що не всі з опитаних не змогли відповісти на запитання — деякі були в контексті ситуації.

Скріншот з YouTube

Один з чоловіків висловив думку, що українське керівництво “здало Маріуполь”.

Журналіст запитав у компанії молодиків аналогічні питання, утім один хлопець переплутав “Азовсталь” і ЗАЕС.

Одна дівчина сказала, що не дуже знає, що нині відбувається з захисниками Маріуполя, оскільки у Німеччині “не дуже слідкують за цими новинами”. За її словами, українцям там складно через “дуже багато справ”, як-от пошук роботи.

Скріншот з YouTube

Також частина з опитуваних взагалі не чули про теракт в смт Оленівка. Зазначимо, що росіяни у ніч з 28 на 29 липня 2022 року підірвали барак, де перебували 198 військовополонених “Азову”. Внаслідок теракту на місці загинули 53 бійці, інші отримали поранення. До України повернули 11 захисників, які пережили атаку. Інші досі перебувають у полоні.

Наприкінці журналіст поспілкувався з Віктором “Лелекою”, котрий пробув у полоні 13 місяців. Він розповів, що під час перебування у полоні він з побратимами найбільше боялися того, що про них забули та українці не будуть нагадувати один одному про них.

“Домовленості не спрацювали ніфіга. Те, що нас прибивали… були випадки того, що прибивали. Я бачив як люди помирали, “від’їжджали”. Наприклад, ситуація в Оленівці, коли ми йшли на штаб, на допити ФСБ. Там знаходилося СІЗО поруч, на самій Оленівці. Ми часто бачили там катафалк. І по розповідях було те, що люди розкривали собі вени”, — додав він, що особисто цього не бачив, але вважає, що людей могли або вбивати, або доводити до самогубства.

Скріншот з YouTube

Також він поділився історією, як нещодавно був у невропатолога, який сказав йому повернутися спиною та поставити руки на стіну для планового огляду. Тоді через згадки про те, що робили росіяни під час полону, — він став трястися.

Захисник додав, що нині є проблемою те, що люди не розуміють військових, тих, хто пережив полон, оскільки прикриваються так званим “економічним фронтом” і тим, що “втомилися від війни”, поки інші роблять усе можливо для захисту від агресії РФ.

На його думку, можливо обміняти інших оборонців “Азовсталі” та Маріуполя, які досі перебувають у полоні.

“Якби про це казали всі сьогодні, якби не забували, всі нагадували і держава насамперед, якісь учасники влади були причеті до цього якось, а не займалися бруківкою чи “вкладкою” бабла в асфальти, бл*дь, стадіонами, то, можливо, хлопці б повернулися”, — зауважив “Лелека”.

На вихідних загинув старший диспетчер Сумської групи оперативного управління “Укренерго” внаслідок атаки російського FPV-дрона на цивільний автомобіль. Його дружина нині перебуває у лікарні.

На Херсонщині контррозвідка Служби безпеки затримала ще одну російську інформаторку – мешканку Білозерської громади, котра наводила КАБи на військових за 10 км від передової.

Росія використовує систему порядкових номерів для позначення іноземних найманців, котрих залучають до повномасштабної війни проти України. Замість стандартних військових жетонів ідентифікації на шкіру наносять спеціальні позначки, свідчать дані розвідки.

Європейський Союз восени може представити наймасштабніший із початку повномасштабної війни пакет санкцій проти Росії. Нові обмеження можуть збільшити кількість підсанкційних російських фізичних осіб, компаній та організацій приблизно на третину, пообіцяла глава дипломатичної служби ЄС Кая Каллас.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко 17 серпня заявив, що інформація про двотижневі “локдауни” у великих містах України майбутньої зими є особистою думкою окремих осіб.