Термін добровільного повернення на службу після СЗЧ можуть подовжити – Верещук
Джерело: Ірина Верещук
Наразі обговорюється пропозиція щодо продовження строку добровільного повернення на службу для військовослужбовців, які самовільно залишили свої частини (СЗЧ).
Згідно з інформацією, у четвер пройшла міжвідомча нарада, присвячена ветеранській політиці та соціальному захисту військовослужбовців і їхніх сімей, де обговорювалася проблема СЗЧ. Участь у нараді взяли представники Міноборони, ЗСУ, Військової служби правопорядку та кількох бойових підрозділів.
Верещук зазначила, що 1 січня завершився термін для добровільного повернення на службу після СЗЧ, але зараз обговорюється можливість продовження цього терміну.
“Отже, це поки що тільки ідея, але ми вже почали обговорювати це з оборонним комітетом ВРУ”, — написала заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук.
Ірина Верещук зазначила, що на нараді були визначені “конструктивні ідеї, які одразу взяли в роботу”.
“Для роботи з повернення воїнів активніше залучати рекрутерів з успішних бойових підрозділів. Якщо у когось виходить успішно повернути бійця у стрій, ну то треба дати людям працювати й усіляко підтримати”, – йдеться в повідомленні.
-
У застосунку “Армія+” запустили новий сервіс для повернення на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ).
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.