Терорист Ігор Гіркін стверджує, що Україна зараз має більше військових, ніж Росія
Джерело: The Telegraph
Колишній бойовик так званої “ДНР” Ігор Гіркін (позивний “Стрєлков”) заявив, що Україна зараз має більше військових, ніж Росія, а також, що армія РФ не просуватиметься в Україні пів року.
Ув’язнений терорист зробив цю заяву в листі до своєї дружини, який був датований 26 жовтня.
Він написав, що мобілізація в Росії сповільнилася і навряд чи прискориться напередодні президентських виборів, які мають відбутися в березні 2024 року.
Гіркін також стверджував, що російська армія “вичерпала потенціал для набору нових контрактників і добровольців”.
Він додав, що Україна також “серйозно посилиться у військово-технічному відношенні”, якщо озброїться більшою кількістю західної військової техніки.
Гіркін стверджував, що російські війська й надалі будуть “нездатними до будь-яких широких наступальних дій”.
“Припущення Гіркіна про те, що поточні російські наступальні операції шкодять перспективам майбутніх російських операцій, є примітним, оскільки російські війська все ще повинні відбивати українські наступальні операції, намагаючись ініціювати власні наступальні дії”, — заявили в Інституті вивчення війни.
Що відомо про Ігоря Гіркіна-“Стрєлкова”?
На початку російсько-української війни, у 2014 році, Гіркін був так званим “міністром оборони” псевдореспубліки “ДНР”. Більш того, він визнав, що також причетний до анексії Кримського півострова.
Коли у 2014 році у небі над Донбасом було збито пасажирський літак МН17, саме Гіркін повідомив у соцмережах, що бойовики “ДНР” збили “український літак”, як тоді вони вважали. Коли з’ясувалось, що було збито пасажирський рейс, він видалив ці повідомлення.
Офіс генпрокурора України у 2020 році оголосив Гіркіну підозру в порушенні законів та звичаїв війни. Його оголосили в розшук, а суд дозволив його примусове доправлення.
У листопаді 2022-го окружний суд Гааги присудив Гіркіну та ще двом фігурантам справи про збиття MH17 довічне ув’язнення.
Останнім часом Гіркін публікував дописи, де ділився думками щодо російсько-української війни. В своїх останніх дописах він часто критикував російську владу, зокрема й президента РФ Володимира Путіна.
До прикладу, у дописі від 18 липня він назвав Путіна “боягузливим нездарою” та натякнув, що його варто скинути незаконним шляхом, оскільки ще 6 років правління Путіна Росія не витримає.
- Російський опозиціонер Олексій Навальний, ув’язнений у РФ з початку 2021 року, прокоментував арешт терориста, колишнього ватажка бойовиків так званої “ДНР” Ігоря Гіркіна (“Стрєлкова”), назвавши його “політичним в’язнем”.
- 29 серпня Московський міський суд ухвалив рішення залишити ексміністра оборони так званої “ДНР”, ексспівробітника ФСБ РФ Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) під вартою.
- Британські розвідники зреагували на арешт ексватажка так званої “ДНР” терориста Ігоря Гіркіна-“Стрєлкова”. Фахівці вважають. що це, імовірно, розлютить інших російських воєнкорів.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.