The Economist: Китайські військові переймають досвід РФ для можливого нападу на Тайвань
Джерело: The Economist.
Росія допомагає Китаю отримати досвід ведення сучасної війни, який Пекін потенційно може використати у разі нападу на Тайвань. Поглиблення військової співпраці між двома країнами викликає дедалі більше занепокоєння на Заході.
Варто зазначити, що Китайська армія не брала участі у великому збройному конфлікті після нетривалої війни з В’єтнамом у 1979 році. Тому для проведення складної операції проти Тайваню Пекіну необхідно компенсувати відсутність реального бойового досвіду.
За інформацією джерел видання, із 2024 року китайські військовослужбовці навчаються застосовувати безпілотники на військовому об’єкті поблизу Волгограда. На цьому ж комплексі регулярно проходять підготовку підрозділи 8-ї загальновійськової армії РФ, які беруть участь у війні проти України.
Західні посадовці також припускають, що Москва може передавати Пекіну передові технології у сфері протиповітряної та протиракетної оборони. Російські розробки, крім того, здатні допомогти Китаю зменшити помітність атомних підводних човнів, які Пекін розглядає як один із важливих елементів можливої воєнної операції проти Тайваню.
Особливий інтерес для китайської армії становить інформація про ефективність американської зброї у реальних бойових умовах. Експерт Браунського університету Лайл Голдстайн зазначив, що Пекін, зокрема, зацікавлений у російських даних про застосування реактивних систем залпового вогню HIMARS. Такі системи перебувають і на озброєнні Тайваню.
Росія та Китай не мають формального договору про взаємну оборону, тому безпосередня участь Москви у можливій війні за Тайвань вважається малоймовірною. Подібним чином Пекін не вступив напряму у війну Росії проти України. Однак спільні навчання, морські та повітряні патрулювання дають китайським силам можливість вивчати російський бойовий досвід.
Водночас Пекін намагається не привертати зайвої уваги до військових зв’язків із Москвою, аби послабити критику Заходу через підтримку Росії у війні проти України.
Під час травневого візиту Володимира Путіна до Пекіна оборонній співпраці у спільній заяві лідерів присвятили лише короткий розділ. У документі зазначалося, що країни розширюватимуть спільні навчання та патрулювання, зміцнюватимуть військові зв’язки і “працюватимуть разом над подоланням різноманітних ризиків та викликів”.
Росія і Китай уже регулярно проводять спільні військово-морські навчання та патрулювання, зокрема поблизу Японії. Це свідчить про подальше поглиблення їхньої оборонної взаємодії, хоча офіційно Москва і Пекін не називають свої відносини військовим союзом.
- Військово-технічна співпраця Росії та Китаю може бути значно глибшою, ніж було відомо публічно. Про це йдеться у спільному розслідуванні The Insider, Der Spiegel і Le Monde, автори якого посилаються на документи про закриті переговори між Москвою та Пекіном. За даними журналістів, співпраця Пекіна й Москви не обмежувалася постачанням окремих компонентів.
Президент Португалії Антоніу Жозе Сегуру підписав так званий “закон про паранджу”, котрий забороняє приховувати обличчя у громадських місцях. Документ встановлює правила безпеки та ідентифікації громадян у публічному просторі.
На Дніпропетровщині перед судом постане начальник продовольчої служби частини ДШВ. Його звинувачують у підміні продуктів для військових, ухиленні від служби та збагаченні на 26,2 млн гривень.
Європа входить у новий опалювальний сезон із підвищеним ризиком цінового тиску на газовому ринку. З початку 2026 року ф’ючерси на газ на нідерландському хабі TTF, головному європейському газовому бенчмарку, зросли приблизно на 120%.
Під час нічної атаки на Україну Росія вкотре порушила повітряний простір Молдови та Румунії, а також завдала удару по українсько-молдовському прикордонному пункту пропуску. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Британська компанія Manor Marine на своїй верфі в Портленді побудувала новий морський дрон Oceanus17. Він може перебувати в морі без заходу в порт понад 50 днів поспіль.