The Economist: РФ може посилити удари по цивільних об’єктах Києва до листопада

Джерело: The Economist.

Українські спецслужби очікують, що Росія ще до початку зими посилить кампанію проти Києва, намагаючись одночасно бити по цивільній інфраструктурі, проводити диверсійні операції та розхитувати ситуацію всередині країни. Про це пише The Economist із посиланням на двох українських посадовців, знайомих з розвідувальними оцінками.

За їхніми даними, Москва вже зміщує акцент із суто енергетичних об’єктів на цілі, пошкодження яких безпосередньо впливає на повсякденне життя містян. Останніми днями російські дрони атакували супермаркети, дата-центри та інші цивільні об’єкти. Під удар потрапили також лікарня та будівля Національної академії наук України в центрі Києва.

Один зі співрозмовників видання заявив, що російське керівництво свідомо розширює перелік цілей.

“Путін збожеволів ще більше. Він наказав атакувати все цивільне. Вони хочуть, щоб люди боялися ходити до супермаркету”, – сказав посадовець.

Українська сторона очікує, що інтенсивність атак зростатиме протягом осені, а спроби дестабілізувати столицю можуть досягти піка вже до листопада.

Паралельно Росія продовжує готуватися до традиційної зимової кампанії проти критичної інфраструктури. Потенційними цілями залишаються об’єкти електропостачання, водопровідні та каналізаційні системи, зокрема насосні станції. Особливу загрозу становлять балістичні ракети, які складно перехоплювати. Ситуацію додатково ускладнює скорочення запасів ракет для американських систем Patriot.

Водночас Москва дедалі активніше використовує дешевші реактивні дрони нового покоління. Оператори можуть керувати ними під час польоту та коригувати маршрут у реальному часі. За словами джерела у сфері безпеки, Росія вже накопичила “тисячі” таких апаратів і паралельно збільшує запаси балістичних ракет.

За наявними оцінками, значну частину цього озброєння РФ може використати протягом найближчих двох місяців.

Ще одним напрямком тиску можуть стати диверсії всередині України. Контррозвідка, за словами посадовців, щотижня викриває сім-вісім операцій, пов’язаних із Росією. Частину виконавців вербують через месенджери, зокрема Telegram, однак українські спецслужби не виключають існування й законсервованих агентурних груп.

“Деякі осередки досі залишаються замороженими – стовідсотково”, – зазначило джерело в розвідці.

Третім елементом кампанії може стати інформаційний тиск. Москва, ймовірно, намагатиметься використовувати втому від війни, корупційні скандали та внутрішні конфлікти для посилення суспільного невдоволення. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко водночас сумнівається, що така тактика дасть Кремлю бажаний результат.

“Росіяни щороку складають такі плани. Вони марно сподіваються, що їхні ботоферми змусять наших людей протестувати й вимагати капітуляції”, – заявив він.

Попри загрози, українські експерти наголошують, що за роки війни Київ став значно стійкішим до масованих ударів. Інтернет-інфраструктура столиці децентралізована, а енергетики та ремонтні бригади накопичили великий досвід швидкого відновлення пошкоджених об’єктів.

“Нам потрібно дивитися на нашу інфраструктуру не з погляду того, чи можна її знищити, а з погляду того, чи можна її відновити і наскільки швидко”, – зазначила енергетична експертка Ольга Бабій.

Росія може мобілізувати близько 300 тисяч людей для війни проти України протягом жовтня-грудня 2026 року, що може суттєво збільшити кількість російських військових на фронті.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія наступного року планує витратити 12 млрд доларів на виробництво реактивних дронів і баражувальних боєприпасів.