The Economist: Українська економіка перевершує російську за ключовими показниками

Джерело: The Economist

Українська економіка, попри зменшення на чверть порівняно з 2021 роком, адаптувалася до умов війни і демонструє позитивні тенденції. Вперше з 2022 року за деякими ключовими показниками вона виглядає сильнішою, ніж економіка Росії.

Нацбанк прогнозує зростання ВВП України на 4% у 2024 році та 4,3% у 2025 році. Валюта стабільна, а відсоткові ставки – на рівні 13,5%, що є одним з найнижчих показників за останні 30 місяців.

Для порівняння, у Росії ставки незабаром можуть досягти 23%, щоб зупинити падіння рубля; банки перебувають у крихкому стані, а зростання ВВП прогнозується лише на рівні 0,5–1,5% у 2025 році.

Порівняно з РФ, Україна демонструє здорові економічні показники. Однак Україна все ще постає перед викликами, зокрема через ескалацію війни, виснаження внутрішніх ресурсів та міжнародні політичні фактори.

Економічна історія України з 2022 року складається з трьох етапів:

  1. Перший етап (2022): під час активних бойових дій країна намагалася подолати кризу. Введення воєнного стану, масова еміграція, блокада чорноморських портів, зниження ВВП на третину та висока інфляція стали основними економічними проблемами. Нацбанк фінансував дефіцит бюджету і запровадив суворий контроль за капіталом.
  2. Другий етап (середина 2022 – 2023): після успіху на південному фронті та з відновленням експорту зерна економіка стабілізувалась. Відновлення валютних резервів, підписання пакету з МВФ та послаблення контролю за капіталом дозволили країні повернути макроекономічну стабільність. Українські компанії перемістили частину виробництва на захід України. Крім того, розвинувся український бізнес за кордоном: минулого року кожна десята нова фірма в Польщі була заснована українцем. Державні витрати збільшилися, зокрема на оборону та безпеку, що складало майже 30% ВВП. Державні компанії, як-от Нафтогаз, провели реформи та покращили фінансові результати.
  3. Третій етап (2023 і далі): Україна знову змогла забезпечити свої економічні потреби, відновивши постачання зерна та інших товарів завдяки морському коридору. Проте країна постала перед новими загрозами: дефіцитом електроенергії, людей і фінансів. На цьому етапі економіка перебуває під великим тиском, але залишає шанс на подолання проблем завдяки зовнішній допомозі та внутрішнім реформам.

Проблеми з електроенергією

З початку повномасштабної війни Росія постійно атакувала українську енергосистему. Ці атаки призвели до вагомих втрат у генеруючих потужностях, які знизилися до менш ніж половини від рівня 2021 року.

Однак Україна покращила свою здатність протистояти таким ударам – збільшився імпорт електроенергії з ЄС, розвиваються біогазові установки і використовуються дизельні генератори, а промисловість поєднує різні джерела енергії, щоб уникнути вагомих відключень. Прогнозується, що дефіцит електроенергії знизиться до 6% від загального попиту у 2025 році і до 3% – у 2026 році.

Попри це, для великих споживачів енергії зросли ціни на електроенергію, що може знизити зростання ВВП України на 1% у наступному році.

Брак робочої сили

З 2022 року – через мобілізацію, міграцію та війну – Україна втратила понад п’яту частину робочої сили (до 13 мільйонів осіб).

Попит на робочу силу зріс, зокрема до 65 000 вакансій на тиждень, але кількість заявок на одну вакансію зменшилась з двох у 2021 році до 1,3 у 2023 році.

Між міністерствами економіки та оборони триває боротьба за мобілізацію чоловіків для забезпечення балансу між цивільними та військовими потребами.

Галузі, які є критично важливими, можуть забронювати лише половину своїх працівників від служби на фронті.

Брак грошей

Третя проблема для України – дефіцит фінансів. Малі фермерські господарства та компанії постають перед труднощами у залученні позик для фінансування діяльності, а довгострокове фінансування – практично неможливе.

Витрати на ведення бізнесу різко зросли, що зменшило прибутки, а інфляція продовжує рости через витрати на внутрішні ринки. Великі компанії, такі як ArcelorMittal, також зазнали збитків, підтримуючи свої потужності.

Уряд України витрачає більше, ніж може отримати, і дефіцит бюджету до 2025 року може сягнути 20% ВВП. Більшість дефіциту ($38 млрд) планується покрити через зовнішнє фінансування.

Україна також має валютні резерви, які на кінець 2024 року можуть досягти $43 млрд, що покриває п’ять місяців імпорту.

Однак відмова США від допомоги може поставити країну у складне становище у 2026 році.

Попри це, бізнес в Україні зберігає стриманий оптимізм.

  • Росія стрімко втрачає надходження іноземної валюти, що посилює тиск на національну економіку та рубль. Як повідомляє Центробанк РФ, за останні місяці торговий баланс скоротився майже вдвічі: з $12,4 млрд у вересні до $6,3 млрд у листопаді, що стало мінімумом з липня 2023 року.

19 грудня президент Володимир Путін заявив, що російська армія вдерлася в Україну 24 лютого 2022 року, мовляв, “без особливої підготовки”. За його словами, це рішення, як і у випадку з Кримом, нібито було “спонтанним”.

“Росія готова вести перемовини з Зеленським, якщо він піде на вибори і отримає легітимність. Підписувати документи про мир Москва буде лише з легітимним президентом України” – заявив під час щорічної пресконференції президент РФ Путін. Ці слова цікаві не лише тому, що раніше ряд кремлівських чиновників заперечували саму можливість переговорів, але й поверненням російської влади до старої тези про “нелегітимність” української влади. Тому варто проаналізувати, навіщо це росіянам і чого Путін прагне досягти.

Бійці підрозділу Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ в бою в Курській області РФ знищили 12 північнокорейських військовослужбовців і поранили 20.

Українська економіка, попри зменшення на чверть порівняно з 2021 роком, адаптувалася до умов війни і демонструє позитивні тенденції. Вперше з 2022 року за деякими ключовими показниками вона виглядає сильнішою, ніж економіка Росії.

19 грудня президент України Володимир Зеленський під час пресконференції у Брюсселі заявив, що адекватна людина не могла запропонувати “технологічну дуель” над Києвом між західними системами ППО та російським “Орєшником”.