Торгівля Росії з Німеччиною впала до пострадянського мінімуму
Джерело: Destatis
Імпорт товарів з Російської Федерації до Німеччини зменшився на майже 95% після повномасштабного вторгнення в Україну.
До війни Німеччина була другим торговим партнером Росії за загальним товарообігом (після Китаю). Якщо у 2021 році Німеччина імпортувала з Росії товарів на 33,1 мільярда євро, то у 2024 році цей показник впав до 1,8 мільярда євро.
Так, минулого року Німеччина імпортувала російських товарів приблизно у три рази менше, ніж у 1993 році. І тенденція до подальшого спаду продовжується: у квітні 2025 року закупівлі з Росії скоротилися ще на 22,6% порівняно з квітнем 2024 року, становивши лише 100 млн євро.
Також спостерігається падіння в німецькому експорті до Росії. За даними Destatis, обсяг постачань з Німеччини до РФ скоротився на 71,6% – з 26,6 мільярда євро у 2021 році до 7,6 мільярда євро у 2024-му.
Німеччина раніше була одним з основних джерел промислового обладнання для Росії; на неї припадало більше п’ятої (21,9%, або 5,8 млрд євро) всього німецького експорту. За ним були автомобілі та запасні частини (16,5%), хімічні продукти (11,4%). Нині ж залишилися в основному фармацевтичні продукти та деяке обладнання.
Частка Росії в загальному обсязі імпорту Німеччини також різко зменшилась – з 2,8% у 2021 році до трохи більше ніж 0,1% у 2024 році.
Таке падіння торгівлі пов’язане з європейськими санкціями проти РФ та переорієнтацією німецької економіки на альтернативні торговельні напрями.
Додамо, дані Служби зовнішньої розвідки України свідчать, що деградація російської економіки поглиблюється на тлі затяжної війни проти України та багаторівневих західних санкцій. Ключовий стабілізаційний інструмент Кремля – фонд національного добробути РФ – зазнає системного скорочення.
Станом на початок липня 2022 року обсяг ліквідної частини ФНБ РФ сягав $145 млрд. Уже за рік, у липні 2023-го, цей показник зменшився до $78 млрд. На 1 травня 2025 року резерви становили лише $39 млрд. З початку повномасштабної війни падіння відбулося майже вчетверо.
Так, основне джерело надходжень до ФНБ РФ (експорт нафти) залишається під тиском. Західні санкції обмежили доступ РФ до традиційних ринків, тоді як альтернативні логістичні канали демонструють меншу ефективність і вищі витрати. Прогнозується, що у 2025 році середня ціна на нафту марки Brent становитиме $64 за барель, а в 2026 – $60. Для РФ, чий бюджет наповнюється за рахунок нафтогазових доходів, така динаміка створює критичні фіскальні ризики.
Розвідка звітує, що проблеми вже відображаються у ключових секторах. Так, проєкти державної корпорації “Росатом”, заплановані на 2025 рік, залишаються недофінансованими на 80 %, у АТ “Російські залізниці” фіксується падіння обсягів перевезень, у видобувній, металургійній та будівельній сферах – спад виробництва, російські корпорації масово призупиняють виплату дивідендів. Усе це свідчить про масштабні бюджетні обмеження і втрату фінансової маневреності навіть у стратегічних галузях.
Раніше очільник МЗС Німеччини Йохан Валефул заявив, що США та Європа єдині щодо питання санкцій проти Росії.
Міністр зазначив, що низка сенаторів США готові підтримати законопроєкт про антиросійські санкції, якщо Кремль “не прийматиме ніяких дій”.
Є повна згода зі США, і це стосується також питання санкцій. Як ви знаєте, в американському Сенаті спостерігається сильний рух, де багато сенаторів сказали, що готові ухвалити законопроєкт про санкції, і американська адміністрація вважає, що це станеться, якщо Росія не вживатиме ніяких дій. Поки що США та Європа на одній хвилі.
- 10 червня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що 18 пакет санкцій ЄС буде націлений на енергетичний та банківський сектори РФ.
- Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що 17-й пакет санкцій ЄС проти Росії є недостатнім, а відтак наступні обмеження повинні бути жорсткішими.
- Глава адміністрації нового канцлера Німеччини Торстен Фрей заявив, що Європа повинна вийти “із зони комфорту” і розглянути можливість запровадження набагато жорсткіших санкцій проти Росії, таких як заборона на постачання газу або урану, а також доступ до заморожених російських державних активів.
Колишню комісарку з питань внутрішніх справ Євросоюзу Ілву Йоханссон, ймовірно, призначать на посаду спеціальної представниці ЄС у справах українців.
12 червня начальник Слідчого відділу поліції Харківщини Сергій Болвінов поінформував, що у Харківській області запрацював новий механізм допомоги родинам зниклих безвісти захисників – створено спеціальний центр із базою невпізнаних тіл, електронними картками та психологічною підтримкою.
Сенатора США Алексіса Паділью, демократа від Каліфорнії, у четвер силоміць вивели з пресконференції Міністерства внутрішньої безпеки, котру проводила міністерка Крісті Ноем у Лос-Анджелесі. Як розповів Паділья журналістам, його звалили на підлогу та надягнули кайданки.
12 червня добровольчий батальйон “Грузинський легіон” повідомив про диверсію на власній базі, внаслідок якої загинув боєць Деметре Дарчіа.
Парламент Чорногорії 12 червня ухвалив рішення про відправку військовослужбовців до складу місії військової допомоги Європейського Союзу для підтримки України (EUMAM). Відповідне рішення підтримали 49 із 81 депутата.