Трамп дозволив Китаю купувати іранську нафту попри санкції

Джерело: Bloomberg

Президент США Дональд Трамп публічно дозволив Китаю купувати підсанкційну іранську нафту, котру Тегеран переважно постачає танкерами тіньового флоту. Несподівана заява Трампа ще більше обвалила ціни на нафту, які впали цього тижня в результаті деескалації ірано-ізраїльського конфлікту.

Китай тепер може продовжувати купувати іранську нафту, – заявив президент США у своїй соціальній мережі Truth Social.

Відповідне повідомлення з’явилося між численними постами з вимогою до Ізраїлю та Ірану припинити бойові дії. Після десятиденних бомбардувань, до яких зрештою приєдналися Сполучені Штати, завдаючи ударів по ядерних об’єктах Ірану, дві країни у вівторок оголосили про припинення бойових дій. Втім, вже згодом ЗМІ повідомили, що Іран порушив режим тиші.

Китай закуповує понад 90% іранської нафти, експорт якої підпадає під жорсткі санкції. Більш того, обмеження запровадив сам Трамп у 2018 році, вивівши США з угоди про ядерну програму Ірану.

За словами осіб, знайомих з ситуацією, американські посадовці, котрі контролюють санкції проти іранської нафти, були здивовані заявою Трампа і не знали, як її інтерпретувати, пише Bloomberg. Однак Мінфін продовжить неухильно виконувати відповідні санкції, запевнив один зі співрозмовників агентства.

Представник Білого дому повідомив The Wall Street Journal, що у своєму пості Трамп просто акцентував на те, що припинення вогню запобігло перебоям у постачаннях нафти через Ормузьку протоку. За словами посадовця, президент також закликав Китай імпортувати таким чином американську нафту, а не іранську, порушуючи санкції

Як повідомляли Букви, президент США оголосив про знищення ключових об’єктів ядерної галузі Ірану, які розташовувалися в комплексах у Фордо, Натанзі й Ісфагані. Згодом парламент Ірану попередньо схвалив резолюцію про можливе закриття Ормузької протоки – стратегічно важливого маршруту, через який проходить до 20% світової торгівлі нафтою та газом. Остаточне рішення має ухвалити Вища рада національної безпеки Ірану.

Британське управління морської торгівлі (UKMTO) попередило: загроза для комерційного судноплавства в Червоному морі, Аденській затоці та регіоні Ормузької протоки залишається “високою”. Ормузька протока, що з’єднує Перську й Оманську затоки, є вузьким морським коридором завдовжки 195 км і шириною від 55 до 95 км. Північне узбережжя належить Ірану, південне – ОАЕ та оманському ексклаву Мусандам. Протока є критично важливою для експорту енергоносіїв із Близького Сходу, зокрема в США, Європу та Азію.

За даними Lloyd’s Marine Intelligence Unit, у 2006 році через Ормузьку протоку проходило до 40% світового експорту нафти морським шляхом. Сьогодні цей маршрут щодня використовують у середньому 15 танкерів, які перевозять до 17 мільйонів барелів сирої нафти.

Будь-яке обмеження навігації в Ормузі здатне обвалити нафтові ринки, спричинити збої в логістиці та підірвати економічну стабільність низки держав, що залежать від імпорту енергоносіїв.

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш заявив, що він “серйозно стурбований” ударом США по Ірану, закликавши до миру.
Іранське атомне агентство засудило удари США, заявивши, що його ядерна промисловість не буде зупинена.
Міжнародне агентство з атомної енергії скликає екстрене засідання через удари США по ядерних об’єктах Ірану.

У Кенії 25 червня відбулися масштабні антиурядові протести, приурочені до річниці торішніх акцій проти підвищення податків. За даними Amnesty Kenya, під час демонстрацій загинули щонайменше 16 осіб, більшість з них – від дій поліції. Принаймні п’ятьох протестувальників застрелили, повідомив голова організації Ірунгу Хоутон, посилаючись на дані Всесвітньої організації з моніторингу прав людини та Національної комісії Кенії з прав людини (KNCHR).