Трамп повідомив про звільнення американця, якого ХАМАС утримував понад півтора року

Джерело: Дональд Трамп/Truth Social

Президент США Дональд Трамп оголосив про звільнення американського громадянина Едана Александера, який перебував у полоні ХАМАСу з жовтня 2023 року.

“Я щасливий повідомити, що Едан Александер, громадянин США, який перебував у заручниках із жовтня 2023 року, повертається додому до своєї родини. Я вдячний усім, хто був залучений до того, щоб ця визначна подія стала можливою”, – зазначив Трамп.

Він назвав звільнення Александера “кроком доброї волі” (ХАМАСу – ред.) у бік Сполучених Штатів, а також відзначив відповідну роль посередників – Катару та Єгипту.

“Сподіваюся, це перший з остаточних кроків, необхідних для завершення цього жорстокого конфлікту. З нетерпінням чекаю на день, коли ми зможемо святкувати мир”, – додав глава Білого дому.

Едан Александер – 19-річний військовослужбовець ЦАХАЛ та громадянин США – потрапив у полон до бойовиків ХАМАСу під час нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.

За даними Times of Israel, джерело, що брало участь у посередницьких зусиллях зі звільнення Александера, повідомило, що ХАМАС погодився звільнити його як жест доброї волі в надії на те, що Вашингтон переконає Ізраїль припинити війну в Газі. За словами джерела, ХАМАС отримав запевнення від США, що це “матиме велике значення” для президента Трампа.

Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.

22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.

Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.

Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.

Кліматичний саміт ООН COP31 у Туреччині постав перед ризиком провалу через розбіжності щодо відмови від викопного палива, фінансування країн, що розвиваються, та переходу на чисту енергетику. З другої редакції проєкту підсумкової угоди вилучили всі згадки про нафту, газ і вугілля, і замість конкретних зобов’язань щодо скорочення їх використання запропонували розвивати технології уловлювання вуглекислого газу.