Трамп вважає мирну угоду важливішою за негайне «припинення вогню»
Джерело: CNN
Президент Дональд Трамп під час зустрічі з європейськими лідерами у Білому домі заявив, що перемир’я між Росією та Україною є бажаним, втім, поставив під сумнів, чи воно “необхідне”, оскільки вважає, що ширша мирна угода може бути досягнута вже “у найближчому майбутньому”.
Усі ми, безумовно, воліли б негайного перемир’я, поки ми працюємо над довготривалим миром. І, можливо, щось подібне могло б статися. Але на даний момент цього не відбувається, – констатував Трамп. Він додав, що президент України Володимир Зеленський та глава Росії Володимир Путін можуть обговорити це питання. – Я не впевнений, що це необхідно. Мені подобається ідея перемир’я, оскільки домовленість одразу зупиняє вбивства. Але я вважаю, що мирна угода в результаті всього цього є цілком досяжною, і її можна укласти в недалекому майбутньому.
За столом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив за угоду про припинення вогню ще до проведення тристоронньої зустрічі за участі Трампа, Зеленського та Путіна.
Чесно кажучи, ми всі хотіли б побачити припинення вогню, починаючи з наступної зустрічі, – сказав Мерц. Він також заявив, що “не може уявити” тристоронніх переговорів без своєї участі й наголосив на необхідності тиску з боку Вашингтона на Москву для організації таких перемовин.
Тим часом, у CNN нагадали, що, прямуючи до Аляски на зустріч із Путіним минулого тижня, Трамп заявив про прагнення “якнайшвидшого перемир’я”. Втім, після зустрічі на Алясці глава Білого дому відмовився від ідеї негайного припинення вогню, натомість зосередившись на досягненні повної мирної угоди – що може зайняти значно більше часу.
У Білому домі відбулася зустріч президента США Дональда Трампа з делегацією європейських лідерів, яка була організована для узгодження спільної позиції Заходу щодо підтримки України.
Лідери європейських країн прибули до Вашингтона з метою переконати Трампа зайняти більш жорстку лінію у відносинах із російським президентом Володимиром Путіним, аби запобігти новим виткам агресії.
За словами Трампа, під час заходів у Білому домі йому вдалося обговорити з українським президентом Володимиром Зеленським “багато важливих тем”. Американський лідер також назвав зустріч “дуже успішною”, не вдаючись у деталі домовленостей.
Зустріч у Вашингтоні розглядається як ключовий етап у формуванні майбутньої стратегії Заходу щодо України, особливо на тлі невизначеності позиції США у війні проти Росії.
- Президент України Володимир Зеленський під час спільного виступу з Дональдом Трампом та європейськими лідерами заявив, що головними темами нинішніх переговорів стали гарантії безпеки та шляхи завершення війни.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільного виступу лідерів у Білому домі похвалив президента США Дональда Трампа за те, що той зумів вийти з глухого кута у відносинах із Володимиром Путіним, розпочавши діалог.
- Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні під час переговорів у Білому домі заявила, що Рим залишатиметься на боці України та підтримуватиме її у боротьбі з російською агресією.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.