Травень 2025 року став другим найспекотнішим за історію спостережень

Джерело: Reuters

Травень 2025 року став другим найспекотнішим з початку ведення спостережень. Тепліше було лише в травні 2024-го.

За даними Служби зміни клімату ЄС Copernicus (C3S), минулого місяця глобальна температура поверхні Землі в середньому була на 1,4 °C вищою, ніж у доіндустріальний період 1850-1900 років.

Це перервало серію надзвичайної спеки, в якій 21 з останніх 22 місяців середня глобальна температура перевищувала на 1,5 °C доіндустріальні часи, хоча вчені попереджали, що ця перерва навряд чи буде тривалою.

“Хоча це може дати планеті короткий перепочинок, ми очікуємо, що поріг у 1,5°C знову буде перевищено в найближчому майбутньому через подальше потепління кліматичної системи”, – сказав директор C3S Карло Буонтемпо.

Зміна клімату насамперед зумовлена викидами парникових газів, які виникають через спалювання викопного палива. Минулий рік став найспекотнішим на планеті за всю історію спостережень.

Окреме дослідження, оприлюднене в середу групою кліматологів World Weather Attribution, засвідчило, що спричинені людиною кліматичні зміни стали причиною рекордної спеки в Ісландії та Гренландії минулого місяця. Температура була приблизно на 3°C вищою, ніж за нормальних умов, що призвело до посиленого танення льодовикового покриву Гренландії.

“Навіть країни з холодним кліматом переживають безпрецедентну спеку”, – зазначила Сара Кью, співавторка дослідження і наукова співробітниця Королівського метеорологічного інституту Нідерландів.

Глобальний поріг потепління у 1,5°C — це межа, яку країни взяли на себе зобов’язання не перевищувати згідно з Паризькою кліматичною угодою, аби запобігти найсерйознішим наслідкам зміни клімату.

Світ ще технічно не перевищив цю ціль, яка стосується середньої глобальної температури на 1,5°C протягом десятиліть.

Однак деякі вчені стверджують, що її вже неможливо реалістично досягти, і закликають уряди швидше скоротити викиди CO2, щоб обмежити перевищення і посилення екстремальних погодних явищ.

Міністерство закордонних справ Молдови викликало повіреного посла Росії в Кишиневі та вручило йому ноту протесту через несанкціонований проліт над повітряним простором країни п’яти дронів і ракет.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 3 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 167 бойових зіткнень.

У селі Шестакове Харківської області російський дрон влучив у цивільний автомобіль. Внаслідок атаки загинула 35-річна жінка, ще один чоловік зазнав поранення.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна планує закрити нинішній фінансовий дефіцит до кінця 2026 року.

У Києві можуть використовувати російські радіоретранслятори МЕШ для забезпечення тимчасового каналу управління ударними дронами Shahed під час атак.