«Це жалюгідна і безсоромна поведінка» – польський журналіст про антиукраїнські настрої та мовчання уряду Туска

Джерело: Gazeta Wyborcza

Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.

Один із найгучніших прикладів – інцидент у Гданську, коли чоловік на прізвисько Джон Малкович накрив польським прапором табличку “Сквер Героїчного Маріуполя”. Цей символічний акт, за словами автора, перетворює державний стяг на інструмент знецінення української трагедії. Малкович раніше вже переслідував мешканців Триміста за підтримку України – зривав українські прапори, провокував сварки.

Проте це не окремий випадок, а частина ширшого процесу, який підтримують не лише поодинокі радикали. На антиукраїнських емоціях будують кампанії польські праві політики. При цьому ігнорується внесок української спільноти в польську економіку – від сплати податків до участі в ринку праці. Українці складають близько 2,7% ВВП країни, займаються важкою фізичною роботою, яку поляки зазвичай оминають.

Замість розуміння – зневага. Польща, як зазначає автор, вимагає від українців “вдячності” за допомогу – часто у формі поклонів і компліментів. Водночас країна, яка себе уявляє в ролі жертви, починає вірити, що українці “віддячує” їй невдячністю. Така логіка є не лише викривленою, а й небезпечною.

Міхал Ольшевський звертає увагу: уряд Польщі, попри наявні комунікаційні ресурси, не намагається відбити антиукраїнські наративи. Політики провідних партій – від “Громадянської коаліції” до “Польщі 2050” – уникають прямої критики популістських випадів, бо бояться втратити електорат. Це мовчання, на думку автора, є не просто прорахунком – це фактична поразка перед крайніми силами.

Показовий приклад – запровадження нового державного свята 11 липня, присвяченого жертвам Волинської трагедії. Ініціатор – Тадеуш Самборський, депутат із проросійськими зв’язками. Закон підтримали майже всі партії коаліції. Автор зауважує: пам’ять – це важливо, але використання історичних ран у момент, коли Україна щодня захищає західний світ від російської агресії, виглядає як політична короткозорість.

Опитування серед українців, проведене компанією Gremi Personal, показало: 69% респондентів стикалися з упередженням або зневагою у Польщі. Водночас 62% поляків вважають, що Україна не висловила достатньої вдячності за допомогу. За даними BBC, дедалі більше українців у Польщі зіштовхуються з ксенофобією, насмішками, неприязню. 45% не впевнені, чи залишатимуться в країні.

Це небезпечний сигнал не лише для суспільства, а й для польської економіки, значна частина якої базується на праці українців. Їхнє витіснення або маргіналізація можуть мати наслідки вже у найближчому майбутньому.

Автор закликає до чіткої позиції держави: голосу прем’єра Дональда Туска і президента Анджея Дуди, спільного звернення до суспільства з нагадуванням – українці в Польщі не є “злом”, “покаранням” чи “загрозою”. Вони – люди, які допомагають країні: фізичною працею, податками, своєю присутністю. А головне – це громадяни країни, яка щодня протистоїть російському вторгненню, фактично захищаючи Польщу та Європу від розширення війни.

Символічний жест на кшталт накривання скверу Героїчного Маріуполя польським прапором – це не патріотизм. Це моральна ганьба.

Поки ж польська влада мовчить, а радикали диктують порядок денний. Якщо ситуація не зміниться, націоналісти й надалі зривають українські прапори, ширяться фейкові новини, а польське суспільство дедалі частіше вірить у те, що українці їм заважають.

Якщо держава не дасть відсіч, вона поступово втратить обличчя – не лише в очах українців, а й власних громадян, які не готові миритися з ненавистю як державною нормою.

  • 28 червня президент Польщі Анджей Дуда прибув до України з прощальним візитом. Та один зі знімків викликав обговорення — на грудях його охоронця помітили символ Армії Крайової. Під час Другої світової війни деякі підрозділи АК вчинили напади на українське мирне населення, прикриваючись боротьбою з УПА.

Громадська організація “Справа Громад” оголосила про розіграш оригіналу малюнка “Ми і є фортифікації”, створеного художником-аніматором Fill Feaouill. Кошти, зібрані під час благодійної лотереї, підуть на закупівлю нових екскаваторів для потреб оборони. Ініціативу підтримав п’ятий президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко, який особисто фінансує постачання техніки для будівництва фортифікаційних споруд.

Біотехнологічна компанія Colossal Biosciences зі США оголосила про намір повернути до життя гігантського моа – безкрилого птаха з Нової Зеландії, який зник через кілька століть після прибуття перших людей на острови. Висота цього птаха сягала трьох метрів, а задніми лапами він міг завдати серйозного удару.

У селі Першотравневе Зміївської громади дерево впало на 56-річну жінку – від отриманих травм вона загинула на місці. У самому Харкові троє осіб постраждали внаслідок обвалення даху приватного будинку в Салтівському районі. Їм надають медичну допомогу.

Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.

Коли мова заходить про турботу про здоров’я, більшість людей згадує про харчування, фізичну активність або психічний стан. Але часто поза увагою залишається один важливий аспект – стан ротової порожнини.