Цензура в російській книжковій індустрії набула системного характеру – розвідка

Джерело: СЗРУ

Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що після початку повномасштабної війни цензура в російській книжковій індустрії стала централізованою та охоплює весь цикл видавництва — від рукопису до продажу.

За даними розвідки, у російському книговиданні сформувалася система тотального контролю змісту, де під обмеження потрапляють не окремі автори, а цілі теми та жанри. Якщо раніше втручання держави обмежувалося вибірковими заборонами чи тиском на окремих авторів, то нині це масштабна інфраструктура контролю, що охоплює весь цикл книговидання: від рукопису до полиці магазину.

Ключовою ознакою стала поява так званого блекауту – фізичного закреслення фрагментів тексту. Нині це стало візуальним символом цензури, яка більше не приховується, а відкрито демонструється. У результаті читач отримує не цілісний твір, а фрагментований.

Причина – різке посилення законодавчих обмежень. Під заборону або жорстку модерацію потрапили будь-які згадки про війну, критика російської агресії, теми ЛГБТК+, еміграції, деколоніального дискурсу, описи, пов’язані з наркотиками чи самогубством. Унаслідок цього тисячі книжок перевіряються, маркуються або вилучаються з продажу. Цензура застосовується незалежно від часу написання твору, навіть класика світової літератури піддається “очищенню” через нові переклади або перевидання.

У відомстві зауважили, що деякі російські видавництва вдалися навіть до використання штучного інтелекту для виявлення “небажаного” контенту. Алгоритми аналізують тексти на предмет ризиків, часто помилково ідентифікуючи звичайні слова чи контексти як порушення. Це призводить до абсурдних ситуацій, коли під заборону можуть потрапити звичайні сцени або навіть окремі слова. Водночас остаточне рішення залишається за редакторами та юристами, які змушені діяти в умовах високих ризиків – від штрафів до кримінального переслідування.

“Блекаут” як поетичний прийом історично використовувався в мистецтві як форма протесту або переосмислення тексту. Однак у сучасній РФ він набув протилежного значення: замість викриття прихованого змісту він служить інструментом його приховування. Водночас Кремль не врахував, що у цифрову епоху читач легко може знайти оригінальний текст. Натомість створюється інший ефект – нормалізація відсутності. Чорні рядки стають звичними і сприймаються як частина “правил гри”.

Іранська Oil Terminals Company заявила, що не виявила жодних ознак витоку нафти поблизу острова Харк після появи супутникових знімків із великою нафтовою плямою у Перській затоці.

Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що після початку повномасштабної війни цензура в російській книжковій індустрії стала централізованою та охоплює весь цикл видавництва — від рукопису до продажу.

Міністерство юстиції нагадало, яке майно не підлягає вилученню під час виконавчого провадження, а також роз’яснило нові правила, що діють у період воєнного стану.

Україна, після кількох інцидентів із безпілотниками, розглядає можливість направлення експертів для посилення повітряної безпеки у країни Балтії та вже звернулася стосовно цього до посольства Естонії. Нині конкретний зміст ініціативи уточнюється.

Міжнародна дискусія щодо ядерної програми іранського режиму досі майже повністю зосереджена на питанні, наскільки швидко Тегеран може отримати достатню кількість високозбагаченого урану для створення бомби. Однак це не єдиний шлях. Колишній експерт уряду США Генрі Девід Сокольскі, попередив: окрім урану, іранський режим може мати й інший ресурс для створення ядерної зброї — плутоній.