Туреччина готова розмістити миротворців в Україні – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод, повідомили поінформовані джерела. Туреччина має другі за чисельністю збройні сили в НАТО після США, і її допомога була б дуже корисною для європейських країн, котрі скоротили власні армії після закінчення Холодної війни.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на окремих зустрічах в Анкарі обговорював у лютому питання відправлення турецьких миротворців в Україну з українським главою Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, запевняють джерела. Разом з тим, уточнюється, що Туреччина готова стати частиною миротворчої місії лише в тому випадку, якщо братиме участь у всіх консультаціях і підготовці до її формування.
Про свою готовність направити війська в Україну для гарантування безпеки після припинення війни заявили також Франція та Велика Британія – за умови, що США забезпечать підтримку цієї ініціативи. Такого ж кроку не виключила глава МЗС Швеції Марія Мальмер Стенергард. Проте європейським країнам наразі складно набрати навіть кілька десятків тисяч армійців для такої місії, тоді як, за оцінками експертів, для ефективного виконання місії та гарантованої захисту України від провокацій і агресивних дій Росії може знадобитися більше ніж 100 тисяч іноземних військ.
У цій ситуації присутність військових з Туреччини, чисельність сухопутних сил якої становить близько 400 000 осіб (плюс ще стільки ж резервістів), може бути корисною. Однак Лавров після переговорів делегацій Росії та США в Ер-Ріяді на минулому тижні заявив, що Москва вважає “неприпустимим” розміщення військових з країн НАТО на території України після досягнення угоди про завершення війни.
Своєю чергою, Дональд Трамп цього тижня заявив, що Володимир Путін не виступатиме проти європейських миротворців в Україні. На це прессекретар Путіна Дмитро Пєсков відповів, що до раніше висловленої Лавровим позиції йому додати нічого.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.
Миротворчий контингент має бути достатньо великим, щоб відлякувати РФ або принаймні уповільнити її просування в разі нового наступу, – пояснює один із західних посадовців.
Раніше стало відомо, що президент США Дональд Трамп проводив неофіційні переговори з Путіним, під час яких виключив можливість відправки американських військ в Україну та засумнівався у перспективах її вступу до НАТО.
Додамо, 17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.
Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.
Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.
Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.
Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.
Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.
Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
- Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.