Туреччина планує ухвалити закон про «іноагентів», схожий до тих, що в Грузії та РФ
Джерело: Bloomberg
Туреччина планує запровадити новий закон, який нібито має на меті протистояти іноземному впливу на національні інтереси. Однак громадськість стривожена тим, що цей закон може стати інструментом репресій.
Законопроєкт, що буде обговорюватися в парламенті найближчими днями, передбачає покарання до семи років ув’язнення для тих, хто “працює проти державної безпеки” під впливом іноземних країн або організацій.
Цей крок викликав занепокоєння серед громадянського суспільства та медіа, які побоюються, що закон може бути використаний для придушення інакомислення. Експерти критикують двозначність формулювань закону, що може дозволити владі переслідувати опозицію.
Інан Акгун Алп, депутат від головної опозиційної Республіканської народної партії, сказав, що законопроєкт підготує ґрунт для “набагато репресивнішого середовища”.
“Це дуже важливий авторитарний закон. Визначення злочину за допомогою розпливчастих формулювань відкриває шлях до покарання всіх опонентів”, – сказав Алп.
У Туреччині вже існують закони, які обмежують свободу слова. Як стверджують журналісти, за час правління Ердогана тисячі людей затримано за критику уряду.
Медіагрупи теж виступили проти цього законопроєкту, вказуючи на загрозу свободі висловлення поглядів.
“Ми розглядаємо законопроєкт як тривожну загрозу для свободи вираження поглядів і громадянського суспільства. Нечітко сформульований законопроєкт може перетворити повсякденну журналістську та громадську діяльність на карані злочини”, – заявив Мустафа Кулелі, віцепрезидент Європейської федерації журналістів.
У звіті Комітету захисту журналістів за 2023 рік Туреччина посіла 10-те місце у світі за кількістю випадків ув’язнення журналістів, хоча за останнє десятиліття вона неодноразово посідала перше місце.
14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, за закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти. 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, закликавши грузинську владу скасувати його.
Аналогічний закон є і в Росії.
- Туреччина заблокувала доступ до Discord – за рішенням суду через занепокоєння щодо безпеки платформи та підозри у злочинах за участю неповнолітніх. Напередодні соцмережу заблокували у РФ.
- У Туреччині заборонили онлайн-платформу Roblox через неприйнятний контент, що, за словами офіційних осіб, міг шкодити дітям.
- У Туреччині заблокували доступ до соціальної мережі “Інстаграм” без будь-яких пояснень.
12 жовтня міністри закордонних справ країн ЄС затвердили 22 пакет санкцій проти Росії. У списки санкцій внесли майже 1 600 компаній та фізичних осіб, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом Росії, повідомила глава європейської дипломатії Кая Каллас.
Після серії українських ударів по дата-центрах компанії “Яндекс” активність російських ботів різко скоротилася. За даними моніторингу, автоматизований трафік упав майже до нуля, а десятки сервісів компанії припинили роботу.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів під час війни неможливе через постійні російські атаки. Водночас він готовий обговорити з Верховною Радою шляхи організації голосування, якщо вдасться досягти повного припинення вогню.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна відповість на російські удари, якщо Москва не погодиться на “енергетичне перемир’я”, про яке напередодні в односторонньому порядку оголосив президент США Дональд Трамп.
Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов уперше прокоментував журналістське розслідування про 143 об’єкти нерухомості в Харкові, які належали або досі належать його рідному брату Олександру. Він заперечив достовірність оприлюдненої інформації та заявив, що не має стосунку до майна родича.