Туреччина планує ухвалити закон про «іноагентів», схожий до тих, що в Грузії та РФ

Джерело: Bloomberg

Туреччина планує запровадити новий закон, який нібито має на меті протистояти іноземному впливу на національні інтереси. Однак громадськість стривожена тим, що цей закон може стати інструментом репресій.

Законопроєкт, що буде обговорюватися в парламенті найближчими днями, передбачає покарання до семи років ув’язнення для тих, хто “працює проти державної безпеки” під впливом іноземних країн або організацій.

Цей крок викликав занепокоєння серед громадянського суспільства та медіа, які побоюються, що закон може бути використаний для придушення інакомислення. Експерти критикують двозначність формулювань закону, що може дозволити владі переслідувати опозицію.

Інан Акгун Алп, депутат від головної опозиційної Республіканської народної партії, сказав, що законопроєкт підготує ґрунт для “набагато репресивнішого середовища”.

“Це дуже важливий авторитарний закон. Визначення злочину за допомогою розпливчастих формулювань відкриває шлях до покарання всіх опонентів”, – сказав Алп.

У Туреччині вже існують закони, які обмежують свободу слова. Як стверджують журналісти, за час правління Ердогана тисячі людей затримано за критику уряду.

Медіагрупи теж виступили проти цього законопроєкту, вказуючи на загрозу свободі висловлення поглядів.

“Ми розглядаємо законопроєкт як тривожну загрозу для свободи вираження поглядів і громадянського суспільства. Нечітко сформульований законопроєкт може перетворити повсякденну журналістську та громадську діяльність на карані злочини”, – заявив Мустафа Кулелі, віцепрезидент Європейської федерації журналістів.

У звіті Комітету захисту журналістів за 2023 рік Туреччина посіла 10-те місце у світі за кількістю випадків ув’язнення журналістів, хоча за останнє десятиліття вона неодноразово посідала перше місце.

14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, за  закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти. 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, закликавши грузинську владу скасувати його.

Аналогічний закон є і в Росії.

У двох громадах Вінницької області внаслідок російської атаки пошкоджені сім житлових будинків та школа.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Однією з головних тем стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підготовка країни до зими. Також сторони підписали контракт на постачання радарів та зенітних ракет.

Контррозвідка Служби безпеки затримала у Львові ще двох пособників країни-агресора. Зловмисники незаконно зареєстрували 14 супутникових терміналів Старлінк для збройних угруповань РФ.

На тлі протесту телекомпаній Білий дім запустив цілодобове “Trump TV”. Це онлайн-трансляція на сайті Білого дому та YouTube з виступами Трампа, заявами і добіркою подій його адміністрації. Білий дім обіцяє оновлювати її в реальному часі.

У Сирії в місті Аль-Ісс на півдні провінції Алеппо стався вибух на складі боєприпасів. Унаслідок інциденту постраждали щонайменше четверо людей.