Туреччина планує ухвалити закон про «іноагентів», схожий до тих, що в Грузії та РФ

Джерело: Bloomberg

Туреччина планує запровадити новий закон, який нібито має на меті протистояти іноземному впливу на національні інтереси. Однак громадськість стривожена тим, що цей закон може стати інструментом репресій.

Законопроєкт, що буде обговорюватися в парламенті найближчими днями, передбачає покарання до семи років ув’язнення для тих, хто “працює проти державної безпеки” під впливом іноземних країн або організацій.

Цей крок викликав занепокоєння серед громадянського суспільства та медіа, які побоюються, що закон може бути використаний для придушення інакомислення. Експерти критикують двозначність формулювань закону, що може дозволити владі переслідувати опозицію.

Інан Акгун Алп, депутат від головної опозиційної Республіканської народної партії, сказав, що законопроєкт підготує ґрунт для “набагато репресивнішого середовища”.

“Це дуже важливий авторитарний закон. Визначення злочину за допомогою розпливчастих формулювань відкриває шлях до покарання всіх опонентів”, – сказав Алп.

У Туреччині вже існують закони, які обмежують свободу слова. Як стверджують журналісти, за час правління Ердогана тисячі людей затримано за критику уряду.

Медіагрупи теж виступили проти цього законопроєкту, вказуючи на загрозу свободі висловлення поглядів.

“Ми розглядаємо законопроєкт як тривожну загрозу для свободи вираження поглядів і громадянського суспільства. Нечітко сформульований законопроєкт може перетворити повсякденну журналістську та громадську діяльність на карані злочини”, – заявив Мустафа Кулелі, віцепрезидент Європейської федерації журналістів.

У звіті Комітету захисту журналістів за 2023 рік Туреччина посіла 10-те місце у світі за кількістю випадків ув’язнення журналістів, хоча за останнє десятиліття вона неодноразово посідала перше місце.

14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, за  закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти. 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, закликавши грузинську владу скасувати його.

Аналогічний закон є і в Росії.

Служба безпеки затримала глибоко законспірованого агента ФСБ у Херсоні. Ним виявився завербований ворогом уродженець Південного Кавказу, який з 90-х років проживав в Україні за підробленим паспортом і для “прикриття” очолював місцеву громадську організацію.

Оператор мобільного зв’язку Vodafone повідомив про можливі тимчасові перебої в роботі низки сервісів після нічної російської атаки по Україні 2 липня.

У Києві внаслідок масованої російської атаки в ніч на 2 липня загинули 17 людей.

У Венесуелі після руйнівних землетрусів, що сталися 24 червня, загинули щонайменше 2 295 людей, ще понад 11 тисяч отримали поранення.

У тимчасово окупованому Криму стрімко зросли ціни на бензин. За даними The Moscow Times із посиланням на “Комерсант”, середня вартість пального на АЗС у Севастополі досягла 199 рублів за літр, а на території півострова коливається в межах 185–200 рублів.