Туск: Бути на параді перемоги в Москві — це сором
Джерело: Укрінформ
Під час спільної пресконференції для ЗМІ з президентом Франції Еммануелем Макроном у Нансі 9 травня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що присутність лідерів країн на параді в Москві викликає сором.
“У мене немає жодних сумнівів, що присутність на параді перемоги в Москві та аплодування президенту Путіну, який каже, що продовжуватиме очищати Україну від нацизму, є соромом для всіх, хто там присутній і вдає, що не бачить правди”, – сказав прем’єр.
Він додав, що в цьому випадку правда є “чорно-білою”, і не може бути жодних спекуляцій чи інтерпретацій щодо подій.
“Тому присутність на параді перемоги у країни, яка бомбардує міста, лікарні й дитячі садки, і хто спричинив протягом трьох років загибель і поранення понад мільйона людей, є соромом”, – зазначив Дональд Туск.
-
Президент Польщі Анджей Дуда розкритикував військовий парад у Москві, зазначивши, що історична правда полягає в тому, що саме Росія, разом з нацистською Німеччиною, розпочала Другу світову війну, напавши на Польщу у 1939 році.
Уряд канцлера Фрідріха Мерца схвалив проєкт бюджету, який робить переозброєння одним із головних напрямів державних видатків. У 2027 році Німеччина планує спрямувати на оборону майже 110 млрд євро – приблизно кожен п’ятий євро федерального бюджету.
Станом на вечір 6 липня у Києві збільшилася кількість загиблих до 16 осіб внаслідок чергового масованого обстрілу з боку РФ.
Президент США Дональд Трамп заявив, що глава Кремля Володимир Путін нібито хоче завершити повномасштабну війну проти України. Так він прокоментував черговий масований обстріл.
У Дарницькому районі Києва, зокрема на Осокорках, після нічної російської атаки залишилися зруйновані будинки, пошкоджені подвір’я та сліди пожеж. Кореспондентка “Букв” передала редакції ексклюзивні фото з місця удару.
Напередодні саміту НАТО в Анкарі турецька влада посилила тиск: у столиці заборонили демонстрації, під час рейдів затримали понад 200 людей, а також арештували коміка і журналістів. Правозахисники назвали це проявом нетерпимості до свободи слова та мирних зібрань.